Кластер Технологій Передових Матеріалів (англ. Cluster of Advanced Materials Technologies, далі – CAMТ, https://www.camt.org.ua/) був створений в червні 2023 й зареєстрований в липні. Подібних кластерів і які спеціалізуються у сфері передових матеріалів та адитивних технологій в Україні не існує. За 5 місяців організація здобула швидке визнання в Українському кластерному альянсі й серед його зарубіжних партнерів, зокрема, кластерів цього сектору з Польщі та Німеччині. Завдяки чому відбувся такий швидкий старт нового кластеру? Виконавча дирекція УКА намагалась відповісти на ці питання разом з ключовими особами – СЕО САМТ Андрієм Стрельченком, СЕО УКА – Олександром Юрчаком, свої коментарі дали інші учасники спільноти УКА.
Старт та розвиток кластера у 2023
Ідея кластера виникла в Андрія Стрельченко, СЕО Prostir3D після знайомства з Олександром Юрчаком 31 травня на Промисловому форумі в Києві. Проходячи через низку стендів, Олександр тоді зупинився на стенді компанії Prostir3D й, слово за слово, з’ясувалось, що є певні спільні інтереси в розвитку нових матеріалів та адитивних технологій. Прояснивши, що Андрій зі Львова, Олександр запросив його на Львівську конференцію 5-7 червня.
Цей захід справив сильне враження на Андрія, але головне – дав корисні контакти польського та німецького кластерів, менеджери яких були на цій конференції. Анджей Чулак (СЕО Краківський кластер композитних матеріалів) та Мартін Кретчман (Project manager Composite-united з Німеччини) були дуже відкритими до розмови й відразу запропонували кілька конкретних подій на осінь.
Відтоді розпочалось, глибоке внутрішнє занурення Андрія та його найближчих партнерів по бізнесу в тему «а що ж таке кластери?». Крім нарад з УКА, впродовж червня Андрій та його колеги мали цілу низку обмінів з іншими кластерами УКА, в першу чергу, близьких до них ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування). Питання цього внутрішнього, можна сказати, «дослідження» були типовими для молодих кластерів: навіщо кластери, що це дає, як організуватись, хто бенефіціари, як долучати учасників ринку, якою має бути форма реєстрації тощо.
Андрій не з тих людей, хто довго тягне з рішенням – вже на початку липня було прийнято рішення про реєстрацію кластера, як громадської спілки, неприбуткової організації. УКА надало юриста, який має вже досвід в цій справі, й менш ніж за місяць зʼявилась Громадська спілка «Кластер технологій передових матеріалів».Не менш важливим, й уже також для колег Андрія, була участь в конференції Індустрії 5.0 14 липня в Києві. Тут УКА де-факто вже промотувала новостворений кластер у відповідних дискусіях, які стосувались оборонних технологій та розвитку інфраструктури машинобудування.
В серпні – вересні відбулись інтенсивні обміни в рамках львівської екосистеми. Знову ж, завдяки нетворкинговим активностям УКА та партнерів (в першу чергу відмітимо, АРР Львівської області та Львівську міську раду), кластер САМТ отримав хороші зв’язки з Львівським кластером медичного бізнесу та Львівською стартап школою. Разом, партнери почали розглядати нові можливості співпраці та розвитку інноваційної екосистеми регіону.
З вересня розпочинаються активні зарубіжні активності. Представники кластера побували на 3-х зарубіжних виставках – адитивних технологій авіаційної галузі в Тулузі, виставці композитних матеріалів в Кракові та виставці машинобудування в Брно. Всі ці маніфестації включали просування кластера та його членів, й всі заходи були організовані в кооперації з УКА.
Кластер САМТ швидко зробив сайт й запустив роботу 3-х комітетів – маркетингу, технологій та міжнародної діяльності. Щотижня комітети по черзі звітуються про загальний прогрес у своїй сфері діяльності.
Я вражений. Цього року в УКА ми маємо близько 7 нових кластерних ініціатив й намагаємось допомогти кожній. Я також спостерігаю за цими процесами росту молодих кластерів в Україні останні 5 років. Але те, як швидко стартував кластер САМТ здивувало навіть мене. Подібних темпів росту та набору активностей немає й серед більш зрілих кластерів, які раніше вийшли на ринок. Безумовно, в кластері є також багато викликів, і які також генеруються цим швидким ростом. Ми залишаємось в тісному контакті й будемо разом їх вирішувати.
Олександр Юрчак так коментує темпи розвитку кластера
Перший спільний проєкт кластера – Центр навчання та підготовки фахівців
Центр навчання у сфері адитивних технологій та композитних матеріалів, запущений на початку листопада у Львові. Проєкт реалізований самостійно – спільнокоштом учасників. Найбільше вклались в нього 4 компанії – одна з них надала офіс та приміщення, інша запропонувала комп’ютери та робочі місця, третя — програмне забезпечення та відповідні навчальні модулі по CAD / CAM / CAE, а четверта — вимірювальну систему, Prostir3D – 3D принтери. Загальна вартість інвестиції – понад 150 тис. євро. Навчання планується побудувати таким чином, що кожна фірма буде навчати по своєму виду обладнання.
Кваліфіковані кадри – це проблема №1 в Україні по всіх галузях, але найбільш критична вона в промислових хайтек секторах. Ще в 2021 кадри на нашому ринку можна було знайти. Зараз практично неможливо. Виходячи з цього, ми й ставимо завдання в кластері. Зауважу, що це завдання не під силу окремо взятому учаснику ринку – саме тому ми й застосували до його вирішення механізм кластерної співпраці. Тобто, ми разом вирішуємо спільну проблему учасників кластера. Сьогодні, я дуже радий, що ми запустили наш навчальний центр
Андрій Стрельченко
На запитання редакції УКА про потенціал ринків адитивних технологій, Андрій зазначив що, про розвиток ринків можна говорити тільки після того, як буде вирішена проблема кадрів. Потенційних сегментів та ніш є багато – дуже цікавими виглядають такі в протезуванні. Це в першу чергу титанові імпланти, карбон-карбонові, матеріали пінк, мультикольорові протези тощо. Звісно, не потребує коментарів ринок дронів. Це вже величезний попит, але масштабувати його дуже важко, каже Андрій.
«Крім проблем кадрів, дуже не вистачає інвестицій. Якби появився інвестор, який вкладе 1 – 2 млн євро в технологію композитних матеріали, силові елементи планера – можна було б говорити про перехід на серійні виробництва, про диверсифікацію кінцевих продуктів, про меншу залежність від Китаю тощо..».
Поточний стан та ключові виклики
Отже, зараз кластер САМТ з 9 учасників (всі МСП) розглядає нові виклики. Звісно, йдеться про швидке зростання кількості членів, й зараз учасники розглядають як правильно структурувати управління цими процесами. Бажаючі, потенційні нові члени вже є, але як це сумістити з інтересами діючих учасників, чимало з яких є конкурентами – консенсусу ще не досягнуто.
Андрій каже, що ці процеси є еволюційними в учасників кластера. Від парадигм «закритого клубу» з його лейтмотивом «Техас належить техасцям» 🙂, поступово приходить усвідомлення про те, що вирішувати суперскладні ринкові виклики малою кількістю учасників просто неможливо. Й це також мало сумісно з інтересами міжнародних партнерів. Це відразу відчувається в спілкуванні з польськими та німецькими колегами чиї кластери включать близько сотні учасників в польському та 350 в німецькому кластері.
За ці 5 місяців я сильно змінив свої погляди на розвиток кластера» – каже Андрій. «Спочатку я думав, що достатньо об’єднати 10-15 сильних бізнесів й далі ми самі справимось зі всіма викликами, швидко злетимо й будемо повністю автономні. Але це дуже важко, якщо не неможливо. Нас має бути більше й це питання вже стоїть в нашому порядку денному. Також змінюються уявлення про співпрацю.
Зокрема, співпраця з іншими кластерами УКА нам дуже допомагає. УКА – задає багато напрямів. Перше – це знання та обмін досвідом. Друге – це методологія. Третє – це зв’язки та рекомендації, в тому числі для міжнародних партнерів. Все разом це дало швидкий запуск та орієнтацію в перших кроках. Без УКА ми б не змогли так швидко запуститись, а може й взагалі б не запустились.
Швидке зростання також означає перехід на регулярний та системний менеджмент. Рекрутинг менеджера на full-time – одне з головних завдань найближчого періоду.
Як головні переваги для нових учасників, кластер розглядає 2 цінності – міжнародна діяльність та фандрейзинг. Кластер вже подав 1 заявку, й в листопаді планує ще 2.
Керівництво кластера також думає про запуск активностей по його піару, росту обізнаності широких промислових ринків про можливості нових матеріалів та адитивні технології. Розглядаються також активності з лобіювання інтересів виробників цього сегменту на державному рівні.
Передові (або удосконалені) матеріали — це нові матеріали, які раніше не існували, і які навмисно створені людством для досягнення тих чи інших цілей. Саме наукові здобутки 20-го століття та технологічні досягнення останніх трьох десятиліть перевели нас через концептуальний поріг і зробили передові промислові матеріали життєво важливим компонентом високотехнологічної економіки.
Для України в цілому та Львова зокрема особливо цікавими є застосування передових матеріалів в напрямках military tech i med tech. Дуже багатообіцяюче виглядає трансфер технологій з виготовлення індивідуальних протезів втрачених кінцівок за допомогою 3D-друку до реабілітаційного центру Unbroken Ukraine. Також важливою задачею є модернізація до промислових масштабів існуючих виробництв деталей до літальних апаратів на основі препрегів — передових матеріалів, які дозволяють змінити технологію та збільшити обсяги виробництва в десятки разів.
Саме тому новостворений кластер технологій передових матеріалів може стати тим центром компетенцій, який надасть medtech та military tech підприємствам можливість здійснити стрибок і вийти на якісно новий технологічний рівень.
Депутат міської ради м. Львова Олекса Возняк є активним учасником хайтек та кластерних спільнот міста, й також всього УКА, так коментує появу нового кластера.
Ключові фактори успіху кластера САМТ
Отже, які головні уроки цього початкового періоду й що можна взяти за приклад іншим молодим кластерам та кластерним ініціативам УКА. Головні особи цього кейсу виставляють пріоритети за ключовими чинниками успіху наступним чином
1. Підприємницька енергія партнерів по бізнесу є в даному кейсі, чинником №1. Саме завдяки напористості та енергії Андрія Стрельченко, але також підтримці його ініціативи іншими партнерами по бізнесу вдалось швидко запустити всі необхідні процеси консолідації й відразу перейти до конкретних дій.
2. Підтримку УКА слід вважати чинником №2. Виконавча дирекція УКА виконувала ролі ментора та куратора – надавала методичні рекомендації (як інструкція «10 кроків»), й послуги у виглядів корисних зв’язків, юридичної допомоги, контактів та інформації, а також початкового просування кластеру. Важливий при цьому тісний контакт між першими особами – Виконавчої дирекції УКА Юрчака О. та кластеру САМТ Стрельченко А.
3. Підтримка зарубіжних партнерів – на третьому місці. Польський та німецький кластери композитних матеріалів є в постійному контакті з САМТ, вони самі генерують нові пропозиції й на 2024 вже плануються нові, спільні проєкти.Також необхідно зазначити такий чинник як швидка інтеграція в місцеву екосистему. Львівська інноваційна екосистема є однією з найрозвинутіших в Україні, й хоча до консолідації промисловців тут ще дуже далеко, її потенціал та потужності не варто недооцінювати нікому. Кластер САМТ швидко знайшов й встановив корисні контакти з цілою низкою нових партнерів, в тому числі від влади, та кількома кластерами УКА.
Майбутнє машинобудування – за новими матеріалами та новими технологіями», – констатує Андрій Стрельченко. Члени його кластеру, які об’їздили 3 міжнародні виставки восени 2023 дуже ясно діагностують цей тренд. «Майбутнє української економіки – за розвинутими кластерами. Вони мають покривати всі галузі та регіони”, – доповнює його Олександр Юрчак.
УКА запрошує до членства в альянсі молоді кластери та кластерні ініціативи. З питань долучення до УКА — контактуйте за е-адресою info@clusters.org.ua. З питань співпраці та долучення до кластера САМТ – контактуйте service@camt.org.ua .