Даний матеріал підготовлений Світланою Кропельницькою, експерткою комітету класетрного розвитку Industry4Ukraine по результатам дискусій на заході УКА в Івано-Франківську 11 серпня. Світлана є кандидатом економічних наук, й очолює Проектно-освітній центр розвитку інновацій та інвестицій в регіоні «Агенти змін» Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
Загалом в Україні є ряд прогалин у кластерній політиці, що негативно впливають на розвиток кластерів як інструментів регіонального та сталого розвитку загалом.
Це, насамперед, проблеми інституційного характеру:
- несформованість кластерної політики в Україні в контексті та взаємозв’язку з іншими політиками, відсутність чинної національної програми/стратегії розвитку кластерів;
- невизначеність щодо регулювання поняття/типів кластерів, кластерних ініціатив/організацій, моделей тощо на законодавчому рівні;
- відсутність органів, відповідальних за реалізацію кластерної політики в Україні.
А також проблеми у формуванні фінансової складової процесів забезпечення розвитку кластерів:
- невизначеність щодо джерел фінансування кластерів/кластерних ініціатив та нерозуміння потреби в цьому загалом;
- відсутність фінансової підтримки запуску та забезпечення первинного функціонування кластерів в Україні [1].
Заповнення прогалини кластерного розвитку потребує:
- на рівні держави нагального схвалення та імплементації Проєкту національної програми кластерного розвитку до 2027 (https://www.industry4ukraine.net/publications/proyekt-naczionalnoyi-programy-klasternogo-rozvytku-do-2027/) з врахуванням регіональних пріоритетів (смарт-спеціалізації території) розвитку кластерів та кластерних ініціатив та типології територій у воєнний/післявоєнний період (на даний час актуально для типу «територій глибокого тилу» та «опорних») та функціональних типів територій відповідно до ДСРР-2027. Наявна програма /стратегія відкриє, насамперед, нові можливості та підсилить доступ до актуальних ресурсів фінансування проектів регіонального, а отже і кластерного розвитку (програми транскордонної/трансатлантичної співпраці, структурні фонди ЄС, секторальні бюджетні підтримки тощо) та актуальних інструментів регіонального розвитку.
- на регіональному рівні, зокрема і на Прикарпатті, необхідною є структурована координаційна платформа розвитку кластерів в регіоні (проект такого типу включено до стратегічних планувальних документів регіону, ТГ) для консолідації зусиль потенційних і наявних суб’єктів кластерної та міжкластерної співпраці. Причина цього – не працюють принципи кластерної співпраці на рівні «територіальні громади – регіон»: довіра між учасниками кластерів, наразі, на мінімальному рівні; прозорість дій між потенційними кластерними суб’єктами і комунікація є, але не достатня (часто дублюються певні дії, заходи на рівні області чи громади без залучення усіх необхідних стейкхолдерів кластероутворюючого процесу); консолідація зусиль на рівні регіону поки не сприяє необхідній кооперації, а іноді породжує «не здорову» конкуренцію, замість необхідної для ефективного кластерного менеджменту на території.
- також необхідною є на регіональному/-их рівні/-ях допомога УКА в ідентифікації (територіальний аналіз) кластерів/кластерних ініціатив регіону за типами, потребами, потенціалом, іншими критеріями за єдиною методологією та методикою, що, тільки в такому випадку, дозволить проводити порівняльний аналіз на різних типах територій (див.п.1 вище). Рекомендується взяти до уваги та використати методологію, напрацьовану спільно з експертами німецької федеральної компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у поєднанні з критеріями ECCP та/або TCI Network
[1]Кропельницька С.О.Фінансові та інституційні аспекти розвитку кластерів креативних індустрій у забезпеченні сталого розвитку України./ Фінансове регулювання зрушень у економіці України: збірник тез доповідей учасників VІ Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції, Мукачево, 29 березня 2022 р. – Мукачево: Вид-во МДУ, 2022. – С.188-191.URL.: https://cutt.ly/AXonisT
Примітка. Думки, що висловлені вище, узагальнено і сформовано С.Кропельницькою, можуть не відповідати загальновідомим положенням, оскільки одночасно є результатами багаторічного дослідження, досвіду, напрацюваннями автора у сфері кластерного розвитку і відображають також власне суб’єктивне бачення щодо кластерного розвитку в Україні та на Прикарпатті, зокрема.