Подвійний перехід розглядається як:

• Greening OF IT: зменшення впливу самих технологій на навколишнє середовище (наприклад, енергоефективні сервери, скорочення вуглецевого сліду дата-центрів).
• Greening BY IT: застосування технологій для створення сталих рішень у різних сферах (наприклад, оптимізація логістики, моніторинг викидів, підтримка циркулярної економіки)

Провідні експерти вважають, що просування цифровізації та сталого розвитку має відбуватися одночасно. Однак виклик полягає в тому, що зелений перехід здебільшого керується політичними рішеннями, які визначають чіткі шляхи досягнення цілей на 2050 рік, тоді як цифровий перехід орієнтований на ринок, де зміни відбуваються швидко та непередбачувано.

Поряд з цим, трансформація це не лише про технології. Бо технології вже можуть існувати, але іноді їх впровадження залежить від суспільного, економічного та політичного контексту.Прискорення подвійного переходу забезпечується знаходженням «золотої  середини» (Sweet spot) між технологічними інноваціями та екологічною відповідальністю для досягнення довгострокового успіху.

World Economic Forum (2022) image by Royal Schiphol Group and PA Consulting

Досвід європейських МСП доводить, що здійснення подвійного переходу допомогає МСП створити конкурентну перевагу. Використання нових технологій дозволяє МСП бути більш ефективними та заощаджувати кошти в довгостроковій перспективі. Крім того, клієнти зараз шукають більш стійкі продукти та послуги від МСП. Але поштовх, також завдяки  Директиві про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD), яка вступила в дію у 2024 році, походить від великих компаній, які вирішили все більше співпрацювати з МСП, які можуть зменшити вуглецевий слід своєї вартості та ланцюгів поставок.

Однак, існує ризик того, що МСП можуть бути витіснені з ринку через зростання складнощів, пов’язаних з цифровими технологіями, зі звітністю та відстеженням сталого розвитку, що потребує зокрема перекваліфікації або підвищення кваліфікації співробітників. 

Оскільки МСП зосереджені на своїй основній діяльності та виживанні іноді важко донести до них інформацію про важливість подвійного переходу та залучити їх до програм підтримки.  Згідно з досвідом деяких країн, представники влади відповідальні за реалізацію таких програм повинні постійно взаємодіяти з МСП на місцях/в регіонах та координувати свою роботу з колегами та зацікавленими сторонами в екосистемі (наприклад, університетами, кластерами, промисловими центрами). Інформаційні бюлетені та просування в соціальних мережах без реальної роботи «в полях» зрідка дають позитивні результати.

На думку ж представників МСП, держави повинні надавати податкові стимули приватним інвесторам для фінансування МСП, а також створити нормативно-правову базу, яка дозволить створити загальноєвропейський ринок капіталу.

«Для успішного «зеленого» переходу необхідні великі обсяги державних і приватних інвестицій. Водночас МСП стикаються з проблемами, доводячи свою стійкість та отримуючи доступ до зеленого та перехідного фінансування на тлі зростаючих вимог до звітності», – підкреслює Президент SME United. Добровільні стандарти звітності, адаптовані до специфіки МСП, та спрощені критерії підтвердження сталості є необхідними для сприяння «зеленому» переходу МСП. Крім того, високі страхові премії, пов’язані з кліматичними ризиками, стримують МСП від інвестування в ці види страхування, що підкреслює необхідність дій влади у цій сфері.

Виклики подвійного переходу  у текстильній і меблевій галузях  країн ЄС

Від подвійного переходу більше вигоди відчують трудо- та ресурсомісткі виробництва, зокрема текстильна і меблева галузі. У цих галузях зайнято понад 3 мільйони працівників і ці галузі відповідальні за значний вплив на навколишнє середовище. Загалом у світі текстильна галузь продукує більше викидів парникових газів, ніж авіаційний та морський транспорт разом.  У аналітичному звіті  Twin transition in the manufacturing sector: A blueprint, автори наводять ключові виклики, з якими стикаються компанії у згаданих галузях, табар’єри, які слід зменшити владі, щоб сприяти подвійному переходу компаній.

Рисунок 1. Ключові виклики подвійного переходу у текстильній та меблевій промисловості

Для досягнення подвійного переходу, і зокрема – розбудови циркулярної економіки, на рівні  держав та регіонів слід подолати наступні бар’єри.

Бар’єри зеленого переходу в ЄС

Економічні бар’єри:

• Існуюча економічна модель не оцінює природний капітал і не винагороджує соціальні та екологічні наслідки
• Глобальний ринок та ланцюги доданої вартості ускладнюють управління політикою на рівні ЄС 

Відсутність намірів щодо вторинної сировини:

• Відсутність стимулів з боку компаній до проєктування з використанням вторинної сировини
• Відсутність попиту на вторинну сировину та перероблені матеріали
• Недостатні критерії якості для вторинної сировини

Поточне управління відходами в ЄС:

• Недостатнє дотримання вимог Регламенту ЄС №1907/2006 REACH (Реєстрація, Оцінка, Дозвіл і обмеження Хімічних речовин)
• Невідповідності в законодавстві ЄС щодо хімічних речовин, продуктів та відходів, а також наявність певних хімічних речовин, що перешкоджає зусиллям з переробки та повторного використання продуктів
• Нелегальне спалювання або перевезення відходів
• Різні рівні амбіцій в ЄС щодо зменшення кількості звалищ та досягнення узгоджених цілей з переробки відходів
• Загальна нерозвиненість інфраструктури управління відходами

Проблеми з інформаційними потоками:

• Інформація, яка не переміщується разом з продуктами та матеріалами, що перешкоджає циркулярним практикам, таким як технічне обслуговування, повторне використання, ремонт та переробка.
• Перевантаженість або відсутність інформації про продукцію, що ускладнює здатність споживачів робити сталий вибір
• Відсутність загальних визначень відходів та небезпечних відходів перешкоджає перевезенню відходів між країнами-членами.

Бар’єри в  цифровізації в країнах ЄС

Різниця у швидкості розвитку між секторами:

• Недостатня цифрова інфраструктура в ЄС для забезпечення зв’язку, покриття Інтернету та кібербезпеки (якщо ЄС не зможе інвестувати в цю базову інфраструктуру, інші пов’язані з нею розробки зупиняться)
• Повільний розвиток і впровадження нових технологій через брак інвестицій, інновацій та цифрових навичок 

Відсутність стандартизації в ЄС:

• Неоднорідність, непорівнянність та різні формати даних
• Відсутність ясності щодо права власності на дані, ступенів свободи щодо потоку даних та постійний пошук балансу між обміном інформацією та захистом конфіденційних даних громадян і бізнесу впливають на розвиток економіки даних
• Відсутність інтероперабельності між системами та даними може погіршити потоки даних та їх аналіз
• Бар’єри для цифрових послуг, такі як геоблокування, правила закупівель і різниця в оплаті послуг і продуктів

Соціальні бар’єри:

• Занепокоєння щодо конфіденційності, безпеки та довіри, пов’язаних з використанням даних, можуть обмежувати доступ до них та їх використання.
• Спроможність державного сектору застосовувати цифрові рішення, що є перешкодою для суспільного розвитку.
• Відсутність базових цифрових навичок та електронної грамотності у понад третини європейців з-поміж активної робочої сили.
• Нестача фахівців з ІТ та ШІ

Бар’єри, пов’язані з використанням блокчейнів:

• Сумніви щодо масштабованості та ефективності цих рішень
• Небажання компаній ділитися своїми даними
• Значна кількість енергії, необхідної для поточного «покоління» блокчейну
• Якість і точність початкової інформації, що  завантажується  в блокчейн
• Проблеми, які може викликати обмін даними через блокчейн з погляду конфіденційності даних, відповідальності та конкуренції
• Відсутність міжнародних стандартів і загального розуміння розвитку блокчейну

Для подолання бар’єрів та успішного досягнення подвійного переходу на рівні ЄС розроблено низку ініціатив, серед яких План дій із циркулярної економіки, Директива про екодизайн, «Цифровий паспорт продукції» тощо. Також ЄС  планує витратити на зелений і цифровий розвиток близько 400 млрд євро, які будуть скеровуватися через структурні та інвестиційні фонди та рамкові програми ЄС.

При цьому експерти відзначають, що необхідно зосередитися  на таких напрямах:

• Гармонізація політик: Уніфікація стандартів переробки й цифровізації.
• Стимули для бізнесу: Податкові пільги, фінансова підтримка для циркулярних моделей.
• Розвиток робочої сили: Інтеграція цифрових і зелених навичок, циркулярного дизайну  у навчальні програми, зокрема професійно-технічної освіти; підвищення кваліфікації працівників МСП щодо екологічних практик.
• Розроблення нових технологій: низьковуглецеві технології виробництва, зелені ІКТ технології тощо.
• Інноваційні екосистеми: Створення галузевих  R&D та інноваційних центрів і державно-приватних партнерств.
• Підвищення обізнаності: Інформаційні кампанії для стимулювання сталого споживання; заохочення сталої практики закупівель.

Роль кластерів у подвійному переході

Кластери є важливим інструментом реалізації політик ЄС, спрямованих на досягнення кліматичних цілей і цифрової трансформації:

• надають доступ до ресурсів для впровадження технологій Індустрії 4.0, таких як IoT, штучний інтелект та робототехніка. Приклад: European Textile Technology Platform, яка підтримує інноваційні цифрові рішення у текстильній промисловості.
• надають підтримку МСП, які часто не мають ресурсів для масштабних інновацій чи трансформацій.
• забезпечують доступ до фінансування, експертизи та технологічних інструментів для впровадження зелених і цифрових рішень
• допомагають адаптувати ланцюги постачання до екологічних стандартів, сприяючи переходу до циркулярної економіки.
• Інвестують у навчання, перекваліфікацію та підвищення кваліфікації працівників, адаптуючи їх до потреб «зелених» і цифрових секторів. Організовують програми обміну досвідом між країнами та регіонами ЄС
• полегшують інтеграцію малих і середніх підприємств у великі екосистеми, що дозволяє їм долучатися до міжнародних проєктів.

Підтримка подвійного переходу в Україні

В Україні рівень впровадження технологій Індустрії 4.0 у виробничі сектори, зокрема текстильну та меблеву промисловість, залишається низьким. Багато підприємств не усвідомлюють цієї проблеми, а їхні керівники не планують інвестицій у цифрову та зелену трансформацію.  І хоча певне нерозуміння важливості та переваг подвійного переходу притаманна і для європейських МСП, в цілому небажання самих українських підприємств та відсутність державної регуляторної та фінансової підтримки тільки посилюватиме відставання України від країн ЄС.

Національний рівень

Стимулювання економічного відновлення в регіонах на принципах подвійного переходу визначено одним із завдань в оновленій Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 рр. Подібні завдання і цілі згадуються і в Плані для Ukraine Facility  тощо.  Схвалення у серпні 2024 року Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва (МСП) на період до 2027 року, має прискорити подвійний перехід в Україні. Однієї з цілей Стратегії є «Інноваційний розвиток, цифрова трансформація та “зелений перехід”, що передбачає посилення процесів цифровізації бізнес-процесів, впровадження технологій штучного інтелекту, інструментів електронного виставлення рахунків тощо. Також передбачається розроблення та впровадження тестів на цифрову зрілість для самооцінки малого і середнього підприємництва, рівня цифрової інтенсивності та визначення конкретних потреб, онлайн-інструменту для самооцінки МСП вуглецевого сліду підприємств, професійні енергоаудити тощо. 

Регіональний рівень

Органи регіональної влади та місцевого самоврядування мають створити інфраструктуру для впровадження рішень, необхідних для подвійного переходу МСП.  Своєю чергою, для цього мають бути доступні відповідні програми підтримки, підкріплені фінансуванням. Така підтримка малого та середнього бізнесу має вирішальне значення. Особливого значення має питання перекваліфікації кадрів  — це те, що МСП не зможуть зробити самостійно. Нарешті, узгодження політики на місцевому, регіональному, національному рівнях необхідне для того, щоб переконатися, що всі рівні влади рухаються в одному напрямку.

Автори: Рижкова Ю., Грига В.