Олександр Юрчак, СЕО Українського кластерного альянсу

Останні роки стали періодом безпрецедентного розвитку кластерного руху України. Війна, економічні виклики та необхідність швидкої інтеграції до європейських індустріальних екосистем змусили українські кластери дорослішати значно швидше, ніж це відбувалося раніше. Разом із цим виникає інша проблема — збільшується кількість людей та молодих організацій, які починають позиціонувати себе експертами з кластерного розвитку, не маючи достатнього практичного досвіду, мандату від спільноти кластерів чи розуміння логіки розвитку кластерних політик.

Останній кейс навколо спроб створення кваліфікаційного професійного стандарту «Менеджер з управління кластером» став показовим прикладом цієї проблеми. Нам не вдалось домовитись з ініціаторами цього подання на Національну агенцію кваліфікацій, відтак ми вважаємо за необхідне пояснити позицію Українського кластерного альянсу відкрито та публічно.

Факти та контекст

21 травня 2026 року Національна агенція кваліфікацій зареєструвала заявку на розробку професійного стандарту «Менеджер управління кластером». Ініціатором виступила ГС «Асоціація професіоналів аутсорсингу та консалтингу», яку представляє Наталія Дзюба — консультантка у сфері HR та заступниця керівника медичного кластеру «Промедвир», дійсного члена УКА.

Після реєстрації заявки, НАК й в рамках діючої процедури, звернулася до низки організацій із пропозицією сформувати робочу групу для розробки стандарту під головуванням цієї організації. Серед адресатів були окремі університети, Федерація роботодавців України, УСПП, Український кластерний альянс та інші структури… й в тому числі УКА.

На перший погляд така ініціатива може виглядати навіть позитивною. Проте проблема полягає в тому, що вона суперечить базовій логіці розвитку кластерних політик і професійних стандартів як в Україні, так і в Європі. Окремо варто розглянути аспекти ділової етики – адже “Промедвир” є діючим членом УКА, й отже, виникає питання щодо погоджень всередині кластерної спільноти – точніше, чому їх не було, взагалі ніяких.

Чому УКА не підтримує цю ініціативу

Позиція УКА є послідовною впродовж багатьох років. Ми вважаємо, що створення професійних кваліфікацій у сфері кластерного менеджменту має відбуватися в певній логічній послідовності.

Крок 1. Національна політика кластерного розвитку

Спочатку держава має визначити:

• що таке кластерна організація – тобто, задати нормативну рамку
• які кластери є пріоритетними для економіки;
• які критерії якості кластерів існують;
• якими будуть механізми та інструменти державної підтримки, й де кваліфікаційний стандарт може розглядатись як один з таких інструментів;
• як працюватиме система реєстрації та акредитації кластерів.

Жодне з цих питань на сьогодні ще не вирішене й не узгоджене з державою. Але саме над цими питаннями сьогодні працюють проєкти Accelerate GDT та Clusters4Regions, які представляє УКА й робота триває спільно із Мінекономіки, 6 регіональними ОВА та АРР та міжнародними партнерами. Роботи тривають з 2024 року й певні результати вже є. Зокрема, спільно з Мінекономіки розроблена концепція програми розвитку кластерів, а 6 регіональних ОВА погодили програми підтримки та розвитку кластерів.

Крок 2. Професійні стандарти кластерного менеджменту

Після завершення цього процесу, можно буде остаточно визначати та затверджувати:

• операційні моделі кластерів, й звідки більш ясно будуть слідувати ролі та функції кластерних менеджерів в цих організаціях
• компетенції та навички;
• критерії професійності.

УКА системано відпрацьовує ці елементи, вже пропонуючи 2 гайди як “Операційна модель кластерів”, та “Посібник кращих практик”, й ми також створили цього року Школу кластерного менеджменту УКА. Безумовно, все це має пряме відношення й наближає нас до професійних стандартів кластерного менеджменту. 

Крок 3. Кваліфікації та сертифікація

І тільки після проходження перших двох етапів має сенс формувати кваліфікаційний стандарт та систему сертифікації. 

Відразу скажемо, що це питання є не простим – навіть у ЄС чи світі сьогодні немає єдиного стандарту “Кластерний менеджер”. Не дивлячись на досвід, який переважає український в рази, в ЄС немає одного універсального кваліфікаційного стандарту професії “кластерний менеджер”, який би був тотожний професійній сертифікації. 

Натомість існує європейська система Cluster Management Excellence з трьома рівнями — Bronze, Silver і Gold — яку розвиває ESCA в межах ECEI. Вона оцінює саме кластерну організацію та якість її менеджменту, але не індивідуальні компетенції окремого фахівця. Нам не відомо про існування стандарту “Кластерний менеджер” в будь-якій з європейських країн, й це питання потребує додаткового вивчення. Наразі ясно, що ESCA стосується рівня всієї кластерної організації, а не конкретних навичок та компетенцій кластерного менеджера. Всі ці нюанси та аспекти все ще перебувають на етапі осмислення, аналізу та навчання, а також широких дискусій в кластерній спільноті УКА. Й до цих дискусій не мають ніякого відношення ні ГС “Асоціаціація професіоналів консультантів”, ні інші організації, що фігурують в листі НАК. Одночасно, ніяких подач цього питання від кластеру “Промедвир” також не було.

Таким чином, ця ініціатива відразу позиціонується на третій рівень, минуючи перші два, що означає  будувати дах до того, як зведено фундамент і стіни.

Спроби домовитися – відкриті питання

Після отримання інформації про подану заявку УКА не став виносити питання в публічну площину. Навпаки, наприкінці травня керівництво УКА двічі письмово зверталося до пані Дзюби із пропозицією провести консультації та знайти спільне рішення. Питання також було винесене на обговорення Ресурсного центру «Медичні кластери» та на засідання Правління УКА. Позиція всіх структурних підрозділів була єдиною – дана ініціатива не є доречною на даному етапі й шкодить інтересам УКА. Окремі члени Правління УКА особисто зверталися до пані Дзюби Н. із проханням відкликати заявку або принаймні призупинити процес до проведення широкого обговорення в кластерній спільноті.

На жаль, жодна з цих пропозицій не була підтримана. Листи залишилися без відповіді, позиціії дирекції УКА, Ресурсного центру та Правління – де-факто проігноровані. Й без жодних грунтовних пояснень чи відповідей на наші письмові звернення. 

Це зробило подальший конфлікт практично неминучим.

Водночас, цей кейс генерує цілу низку відкритих питань, відповіді на які є важливими як для нашої, так і для інших професійних спільнот. Поставимо кілька найголовніших 

•  Чи однаково всі фігуранти цієї історії розуміють наслідки прийняття заявки від ініціатора, вищезгаданої ГС  – адже саме це розуміння є важливим для прийняття подальших дій кожною зі сторін. У випадку, якщо ці наслідки не є такими вже серйозними, це можна просто ігнорувати
• Чи є в наших кластерних спільнотах, й зокрема, в молодих кластерах й в самому кластері “Промедвир” розуміння важливості стандартів, якими вони мають бути й, власне, як ми їх виробляємо
• Чи мають спільноти (в тому числі наша) механізми само-регулювання, щоб й без держ. структур тим чи іншим чином впливати на зацікавлені сторони й захищати себе від непрошених втручань, яі шкодять нашим інтересам

Розглянемо окремі аспекти цих питань. 

Наслідки прийняття стандарту від ГС “Асоціація професіоналів” 

Мова йде не про амбіції окремих людей. Ми говоримо про про ризики для всієї кластерної екосистеми України. Кластери мають добре розуміти, що буде коли дана ініціатива отримає “добро” від НАК й дісно певна Робоча група буде створена під керівництвом  ГС “Асоціація професіоналів консалтингу та аутсоурсингу”. Ось неповний перелік цих ризиків

• поява формального державного стандарту, який не відповідає реальним потребам кластерного руху, не узгоджена з кластерними політиками автоматично дискредитує саму ідею кластерного менеджменту, але також кидає тінь на всі тих, хто буде долучені до їх прийняття.
• це відразу створює плутанину для державних органів та міжнародних стейкхоледрів – як може бути так, коли в країні є кілька інституцій, які пропонують різні погляди на кластерний менеджент в одній професійній сфері;
• Це може створити відразу суперечності щодо впровадження майбутніх кластерних державних політик – уявіть, що Державна програма акредитації кластерів ставить одні вимоги до кластерів (й відповідно до кластерного менеджементу), а професійний стандарт – інші;

Й звісно, ми відразу маємо конфлікт між спільнотою УКА та вищезгаданою ГС (не знаємо точно наскільки велику спільноту представляє ця організація), що під час війни сприймається вкрай негативно – й особливо в УКА, де цінності мобілізації та консолідації стоять на топ-позиціях.

Негативний наслідок також, – це втрата часу та ресурсів на виправлення помилок, адже зараз майже очевидно, що стандарт прийдеться виправляти – жодної довіри до професійності цієї ГС, ні до пані Н. Дзюби в нас немає. Хоча б тому, що ніде й ніяким чином вони не фігурують в тих численних напрацюваннях з розвитку кластерів, які має УКА.

Можна також узагальнити цей кейс до більш широкого питання “як таке взагалі можливо  – подавати будь-які стандарти без погодження з професійними об’єднаннями?”. Щоб вийти на проф стандарти хірурга, пілота літака чи інженера-механіка  – професійні об’єднання, технічні спільноти, технічні комітети витрачають роки, і їх рішення базуються на консенсусі фахівців-практиків, а не HR-ів. HR-и, звісно можуть йти слідом, приводячи вироблені вимоги до певних кваліфікаційних вимог щодо навичок та компетенцій. Тоді, чому в сфері кластерного менеджменту ми зараз робимо все догори ногами?

Критичним моментом виглядає й те, що НАК також не є експертною інституцією у сфері кластерного розвитку. Вона просто оцінює подані пропозиції. Отже, ми маємо ситуацію, коли якість результату напряму залежить від якості та репрезентативності тих, хто подає такі ініціативи.

Питання цінностей та псевдо-консалтингу

На жаль, цей кейс не є унікальним. Ми дедалі частіше бачимо ситуації, коли окремі консультанти або невеликі організації намагаються виступати від імені цілих професійних спільнот. Вони використовують модні терміни, посилаються на міжнародний досвід, організовують навчання й навіть пробують писати стандарти. В 2023 ми мали подібний кейс, коли інший молодий кластер, керований іншою консалтинговою агенцією намагався створити методику розвитку для молодих кластерів. З цього нічого не вийшло, але принаймі тоді ми мали певні ознаки співпраці з експертами УКА. Зараз же – повне ігнорування. Подібні історії також були зі спробами організувати навчання кластерів третіми організаціями, які не мали жодного практичного досвіду в цій сфері. 

Проблемою всіх цих подібних ініціатив є те, що так звані “консультанти” не мають ані належного практичного досвіду в тому за що беруться, ані визнання з боку професійного середовища конкретних спільнот. Так народжується псевдо-консалтинг. Його головна проблема полягає не у відсутності знань, а у відсутності відповідальності перед професійною спільнотою. 

Аспекти ділової етики також відразу виникають при розгляді питання внеску в розвиток та професійного рівня послуг. 

Одні витрачають роки важкої праці на розвиток ринку, його освіту та просвіту, дослідження стану, практичні кейси, виділення та промоцію кращих практик, створення професійних шкіл, роботу з кінцевими користувачами – саме так народжуються стандарти, й в будь-якій сфері. Інші приходять на все готове, й просто щоб знімати вершки, використовуючи при цьому сумнівні важелі впливу як якісь власні статуси, чи існуючі прогалини в законодавстві, чи просто використовуючи агресивну рекламу.

Цей контекст та розуміння “хто є хто” – важливі. Адже в нинішніх умовах, коли й державні інституції є слабкими й не розбираютсья в цих питаннях, й так само часто цього не розуміють міжнародні організації, єдиний шлях боротьби з подібними явищами  – це наявність власних механізмів саморегулювання.  Професійні спільноти мають вчитись розпізнавати й недопускати подібних історій ще на ранній стадії. 

В приведеному кейсі й досвіді УКА такими механізмами є наступні

• Розгляд подібних ситуацій на всіх рівнях спільноти – самого кластеру “Промедвир”, інших структурних підрозділів (Ресурсний центр УКА, Правління, Виконавча дирекція) – з належними рішеннями.
• Етичний кодекс УКА – він діє, й наразі буде приведений в дію
• Загальні збори УКА (також плануються).

Це є елементи урядування в нашій спільноті й ми бачимо як вони поступово включаються, – можливо не завжди в тій послідовності як ми це хотілось, але все-ж. Саме якісне урядування допомогає визначати межі професійної відповідальності та “правила гри” в конкретній професійній спільноті.

Наступні дії УКА

Отже, зараз ми включаємо наступні важелі ескалації. В зв’язку з відсутністю реакції на численні спроби врегулювання ситуації, дирекція УКА змушена перейти до формальних дій.

• Ми робимо цю ситуацію публічною й виносимо на розгляд всіх кластерів УКА;
• Ми звернемось до керівництва “Промедвир” надати офіційні пояснення щодо поведінки заступниці директора Н. Дзюби й саме в контексті порушення пп Етичного кодексу УКА;
• Ми звернемось до НАК та Мінекономіки з офіційною позицією щодо передчасності цієї ініціативи;
• Після отримання відповіді “Промедвир”,  і якщо вона буде негативною, питання можливе для винесення на наступні Загальні збори УКА.

Ми також інформуємо міжнародних партнерів та проєкти, з яких зараз перебуває кластер «Промедвир» про наше неприйняття подібної поведінки, й наше відсторонення від подібних ініціатив – вони не мають нічого спільного з системним розвитком кластерного руху країни.

Й власне, та головне – ми продовжимо власну роботу над професійними стандартами кластерного менеджменту в рамках узгодженого процесу розвитку кластерної політики України. Будь-які інсинуації та спекуляції новоявлених “професіоналів” кластерного менеджменту не мають зупиняти роботи які системно тривають в нашій спільноті вже багато років.

*********

Резюмуючи все вищесказане. Справжні стандарти народжуються не в кабінетах і не в результаті особистих амбіцій. Вони народжуються в професійних спільнотах – через десятки невдач та проб, через масу практик та різних експериментів, через дискусії тих, хто спробував все це, через системну аналітику й свого, так і чужого досвіду  – й на що йдуть роки праці. Але тільки так створюєтья справжня цінність, справжня довіра один до одного, яка далі веде до визнання в спільнотах.

Український кластерний альянс закликає всі професійні спільноти України берегти свою репутацію, підтримувати високі стандарти професійності та не допускати підміни реальної експертизи особистим позиціонуванням. Тільки так ми зможемо створити інституції, які переживуть окремі сплески амбіцій та інтриг, й далі працюватимуть на розвиток України в довгостроковій перспективі.