info@hubcommerce.com
Геополітика та макроекономіка, урядові рішення
Військова і геополітична ситуація
Після початку широкомасштабних наступальних операцій на сході України 18 квітня з метою захоплення всієї Донецької та Луганської областей і півдня України російські війська зосереджували підкріплення і проводили широкомасштабні штурми у Рубіжному, Попасній, Мар’їнці. Здійснюються потужні артилеристські та повітряні обстріли. На даний момент збройні сили РФ також просунулися до Лиману.
Продовжуються важкі бої на харківському напрямку, куди в результаті контратак ЗСУ направляються російські війська, відволікаючись від посилення наступу на Донбасі.
На південному напрямку бої тривали на захід від Херсона без значних змін лінії фронту. Утримуються позиції на Миколаївському напрямку, місто Миколаїв перебуває на межі гуманітарної катастрофи, звідти відбувається масовий відтік бізнесу.
Карта військових дій станом на 2 травня
Конгрес США остаточно схвалив закон про ленд-ліз. Цей документ передбачає прискорену процедуру надання Україні зброї, обмундирування, сировини, палива, медикаментів і продовольства на суму 33 млрд. дол. США. Безпрецедентно швидка і потужна допомога Сполучених Штатів Україні суттєво змінила ситуацію на полі бою. На міжнародному форумі на військовій базі США в Німеччині Рамштайн було створено міжнародну Контактну групу з питань оборони України за участю понад сорока держав.
За словами Віктора Андрусіва, виконавчого директора Київської школи державного управління ім. С. Нижного, російська армія виснажена і деморалізована, відчуває брак боєприпасів. Через два тижні Україна отримає всю обіцяну артилерію, танки, броньовані машини й авіацію і, відповідно, почне витісняти та оточувати російські частини. На думку аналітика, ЗСУ зможуть довести свій контрнаступ до переможного кінця. Аналітики Інституту вивчення війни (США) вважають, що переваги досі немає у жодної зі сторін, тому процес протистояння буде довшим.
Згідно з дослідженням Франка Дювелла, старшого наукового співробітника Оснабрюкського університету (Німеччина), існують також і більш песимістичні сценарії розвитку подій, зокрема утримання південних областей України під окупацією протягом кількох місяців і навіть розвиток наступу далі на захід від Донецької та Луганської областей, що може спричинити додаткове збільшення як еміграції до країн Європи, так і кількості внутрішньо переміщених осіб на кілька мільйонів. Це продовжує створювати умови невизначеності для українського бізнесу.
Стан економіки і Уряду
В експертному та урядовому середовищі України тривали дискусії стосовно можливого характеру післявоєнної допомоги. Стало відомо, що оптимальний варіант нарешті вибрано: 5 травня Європейський Союз оголосить про початок функціонування трастового фонду солідарності для фінансування основної частини витрат, спрямованих на відбудову спричинених війною руйнувань в Україні.
Фонд структурно повторюватиме механізм відновлення після COVID-19 для країн-членів ЄС. З нього фінансуватимуть інвестиції та реформи за домовленістю з урядом України. Цей фінансовий інститут керуватиметься Європейською комісією та отримуватиме бюджетні гарантії ЄС. Але він буде доповнений пожертвуваннями від країн ЄС й інших донорів: членів G7, а також Австралії і Південної Кореї. G7 уже оголосила про виділення Україні суми, що перевищуватиме 24 млрд. дол. США у вигляді грантів. До фонду також увійдуть Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Світовий банк (СБ). Мета трастового фонду полягає в тому, щоби зібрати всі гроші в один котел, а потім спрямувати, за погодженням з українським урядом, туди, де вони найбільше потрібні. Зараз розглядаються кілька варіантів допомоги: шляхом розміщення українських держоблігацій за нульовим купоном або перерозподілу на користь Україні квот SDR (спеціальних прав запозичень) у МВФ.
До інших потенційних джерел допомоги, як ми вже повідомляли, відносять: приватні джерела; конфісковані російські активи; поточні доходи Росії від нафти й газу. Україна використовуватиме допомогу найбільш ефективно, якщо програми допомоги узгоджуватимуться з довгостроковими цілями країни (наприклад, подолання розриву у ВВП на душу населення з країнами-кандидатами до ЄС і запровадження безвуглецевої економіки). У дорожній карті Групи Світового банку (ГСБ) є початкові заходи реагування на наслідки війни протягом 15-ти місяців, починиаючи з квітня 2022 р. У фокусі допомоги опиниться не лише Україна. ГСБ має виділити близько 50 млрд. дол. для підтримки як України, так і країн, що приймають біженців з України, а також країн, що розвиваються (для подолання наслідків кризи серед уразливих верств населення, надання доступу до ринку і захисту населення від нестачі продовольства).
Уряд України представив принципи плану економічного відновлення України, згідно з яким буде використовуватися допомога. Перша віце-прем’єр-міністр економіки України Юлія Свириденко презентувала їх під час міжнародної конференції:
- Повний доступ до ринків ЄС і G7.
- Отримання статусу кандидата, а потім повноправне членство в ЄС.
- Побудова економіки на принципах дерегуляції та лібералізації.
- Налагодження логістичних маршрутів в західному напрямку.
- Перехід від експорту сировини до переробки в тих галузях, які дають найбільшу експортну виручку.
- Розвиток вітчизняного ВПК, який буде драйвером розвитку для цивільних секторів економіки.
- Самодостатність в енергетиці протягом 3–5 років, збільшення видобування власного газу та розвиток атомної енергетики.
- Створення нових об’єктів у різних галузях промисловості повинно враховувати принципи «зеленої» економіки.
- Локалізація – не менше 60%.
На міжнародній конференції «Після війни: переосмислення майбутнього громадянського суспільства»
Парламентом підтримано дії уряду. Також створено Міжфракційне депутатське об‘єднання «Стратегічний форсайт України», яке координуватиме роботу щодо розробки сценаріїв повоєнного майбутнього України. Разом із міжнародними та українськими представниками органів влади, експертами, мозковими центрами будуть визначатись ключові тенденції, ризики, невизначеності та фактори безпеки, які необхідно враховувати при розробці стратегій післявоєнного розвитку України.
Розроблені нами аналітичні продукти будуть передаватися Національній раді з відновлення України від наслідків війни, яка почала розробку своїх програм по 23-м напрямкам. Ще раніше було створено Фонд відновлення України як консультативно-дорадчий орган при Президентові, координаційні функції якого аналогічні до Національної ради. Проте, існує невизначеність щодо розподілу коштів указаним фондом і трастовим фондом солідарності ЄС зі Стратегією повоєнного відновлення та розвитку України, Планом відновлення й цільовими програмами допомоги Україні.
Add Your Heading Text Here
info@hubcommerce.com
Галузеві новини та огляди, стан кластерів
Меблева галузь – учора, сьогодні та завтра
У довоєний період меблева галузь України була представлена понад десятьма тисячами підприємств із ста тисячами працюючих. Особливим поштовхом для розвитку став 2015 рік, коли було введено мораторій на вивезення необробленої деревини. У результаті, за 6 років роботи, незважаючи на світову кризу, пов’язану з COVID-19, коли суттєво впали як комерційні закупівлі, так і споживчий попит населення, за рахунок, перш за все, іноземних інвестицій було вибудовано дуже ефективну експорто-орієнтовану галузь, замість імпортозалежної та ресурсоспрямованої, з високим рівнем корупції на митниці.
Експорт українських меблів за 2021 рік склав 1,05 млрд. дол., на 40 % більше, ніж у 2020 році. Весь період після введення мораторію введення спостерігалося більше 17 % приросту. Відбулася переорієнтація з ринків Росії і Білорусі на європейський ринок (частка зросла майже до 90%). Польща, яка була головним постачальником меблів, купила в Україні минулого року меблів на 360 млн. дол. США.
Високий притік інвестицій з ЄС та США (500 млн. дол. США у 2021 році) також спричинив збільшення експорту пресованих панелей, дошки, шпону, будівельного брусу та інших видів обробленої деревини, що мають рівень доданої вартості в 4 рази вищий ніж необроблений ліс, до 2 млрд. дол. США на рік, а експорту дерев’яних меблів – до 213 млн. дол. США.
Для збільшення доданої вартості та зростання обсягу продажів (подібно до Туреччини, яка за 15 років практично з нуля створила меблеву галузь, довівши експорт 2019 року до 3,5 млрд. дол, США, 2020 – до 4,3 млрд. дол. США, а в 2021 – до 6 млрд. дол. США). Меблевики в Україні активно діяли, створюючи повноцінні кластери, почавши інвестувати у власний дизайн і серійне виробництво (що приносить у розвинутих кластерах до 20 % додаткової доданої вартості), а також – у маркетинг і логістику (до 50% додаткової доданої вартості).
Було схвалено національний план розвитку лісової, деревообробної та меблевої галузей, згідно з яким планувалося залучити в сектор 5 млрд. євро інвестицій і створити понад 200 тисяч робочих місць, увійти в першу десятку експортерів світу. Було підготовлено проект закону № 4197-Д «Про ринок деревини», який внесений до ВРУ на друге читання, здійснено низку стимулюючих дій для посилення галузі, зокрема її було включено до Експортної стратегії України.
Агресія Росії проти України спричинила фактичну зупинку на кілька тижнів роботи великої кількості підприємств через бойові дії, практично зупинився рітейл. Війна дуже сильно вдарила по порівняльним перевагам меблевої та деревообробної галузей України: меншій вартості та доступності робочої сили й матеріалів, вдалому положенню і виходу до моря, адже як постачання сировини, так і відвантаження готової продукції відбувалося через чорноморські порти, а у зв’язку з мобілізацією чоловіків та від’їздом з України жінок брак кадрів почав даватися взнаки.
Брак сировини почався, особливо це стосується металу, який постачався зі сходу України. При переорієнтації на закупівлю на європейському ринку відбулося суттєве збільшення вартості сировини, що буде впливати на ціну готової продукції і погіршувати конкурентні переваги української продукції. З’явилися логістичні проблеми при постачанні готової продукції. У відповідь на виклики меблеві виробники вдалися до експорту. По перше, ця складова продажів, як ми зазначали вище, і до війни мала тенденцію до зростання; по друге, в Україні падіння ВВП і, відповідно, – споживчого попиту очікується затяжне і дуже суттєве, більш як на 50 %. Важливою складовою зайняття нових часток ринків є заміщення експорту меблів із Росії (916 млн. дол. США) та Білорусі (715 млн. дол. США).
Add Your Heading Text Here
info@hubcommerce.com
Проекти, новини ініціативи та заходи УКА
Меблевий кластер
Член правління УАМ Оксана Донська повідомила, що згідно з проведеним у середині квітня асоціацією опитуванням, лише 62 % компаній продовжують працювати, виконуючи гуманітарні замовлення та/або на експорт. У даний час внутрішній ринок практично заморожений, меблеві магазини не працюють. Але більшість великих міжнародних мереж зберегли і навіть збільшили обсяг замовлень. Загалом меблева галузь дуже імпортозалежна. Немає свого текстилю, недостатньо барвників/лаків, немає механізмів. Тільки два виробники могли до війни виробляти барвники для меблів. Лише один виробник МДС, і його обсягів завжди не вистачало. Ми переконуємо уряд, що сировину та комплектуючі для виробництва меблів необхідно включити до критичного імпорту.
Наприклад, IKEA призупинила роботу в Україні, але багато українських товарів на експорт бере JYSK та Home Center. Сьогодні українські заводи не можуть отримувати оплату за контракти з ОАЕ безпосередньо. Аналогічні складнощі – з іншими арабськими країнами, але вирішуються. Знайдено варіант – оплата через треті країни. Найголовніше, що замовлення нарощуються.
Галузь зіштовхнулася зі стрімким, на 25–30 %, подорожчанням сировини та комплектуючих, на третину подорожчала з початку війни основна сировина для виготовлення корпусних меблів, ДСП. Смола (для виробництва ДСП) у нас із РФ, папір – із Білорусі. Наразі переключилися на польські складові, вони й так були дорожчими, а на тлі опитування виробники підвищили ціну на популярні декори, що йдуть на експорт.
«За оцінками, варіант імпортозаміщення, створення та запуску виробництва смоли в Україні потребує інвестицій у кілька мільйонів доларів» – зазначає Оксана Донська. Щодо логістичних ланцюжків, то вони постраждали, в Україну йде безкоштовний трафік (гуманітарка), тому перевізник бере подвійну оплату плюс – за ризики, оскільки на сьогодні в них немає страхового покриття на рейси в/з України. Буквально на другому тижні війни наші логістичні партнери організували хаб у Констанці, тепер ми просто веземо суходолом до Румунії, і звідти вже вирушають на Ізраїль, країни Перської затоки та ін. До війни трохи більше ніж 3% замовлень йшли морем, через Одесу.
У планах УАМ – просування наших виробників меблів на професійних виставках. Найближча – в Познані, Mebli Polska, ми веземо експозиції вже з 20-ти фабрик, і три з них – компанії, які ніколи не виходили на експорт. Далі працюємо над організацією національних стендів на виставках у Німеччині, MOW та IMM Colon, й в ОАЕ на виставці Big5. Представник меблярів наголосила, що на даному етапі українських виробників може врятувати лише вихід у рітейл-мережі за кордоном, тому що відновлення внутрішнього ринку експерт бачить, у середній і дальній перспективі, не раніше 2023 року.
«І, наостанок, багато говорять про будинки для переселенців, у тому числі надання частково обладнаного житла. Ми навіть прораховували в УАМ проект створення не вагончиків, а компактних будиночків, які точно витримають 10 років. Для створення таких проектів можна використовувати і меблеві фабрики», – підсумовує Оксана Донська.
Проекти, новини, ініціативи та заходи УКА
Завершення другого місяця роботи УКА можна відзначити наступними результатами:
- Управлінська структура УКА відлагодив функції планування, регулярного проведення заходів, інтернаціоналізації та фандрейзингу.
- Найбільше зусиль докладається в інтернаціоналізації, І саме тут помітний найбільший прогрес.
- Серед інших напрямів на кінець квітня варто виділити: зростання УКА до 35 учасників (весь перелік – тут; регулярну роботу Аналітичного центру, зокрема у випуску дайджестів іа проведенні просвітніх вебінарів; РГ БОВУ виробила бенчмаркингову модель лідерства, яка застосовується для оцінки поведінки міжнародних корпорацій; УКА затвердив концепцію Центрів Швидкого Реагування, яка передбачає консолідацію кластерів за 4-ма галузями: харчова промисловість, легка промисловість, інжиніринг-машинобудування та комунальні господарства.
- Новою в квітні є ініціатива «Амбасадори Industry 4 Ukraine» – мова про мережу зарубіжних партнерів, ядро яких формують українці й українки, професіонали в сфері промисловості та промислового хайтек, і які тимчасово або постійно перебувають за кордоном. Ініціатива позиціонується від імені Industry 4 Ukraine, оскільки враховує попередні численні напрацювання та активістів платформи в сфері інновацій, диджиталізації та сталого розвитку, які тривають з 2019 року. У травні ця ініціатива отримає більш широку промоцію в зарубіжних колах.
- Найбільш проблемними зонами на кінець квітня залишаються 2 важливі сфері діяльності. Перша – це сфера фандрейзингу, вся ініціатива УКА все ще базується на волонтерських засадах, і це стосується часу та енергії більш як 15-ти найбільше залучених осіб. Не дивлячись на численні заявки та комунікації, донори реагують украй повільно. Також УКА ще не вистачає ресурсів, щоби розпочати регулярні GR-активності. Після кількох невдалих спроб на початку березня (відсутність реакції міністерств на наші звертання), діяльність на цьому напрямку призупинилася.
Далі – детальніше про останні заходи УКА за ключовими напрямами.
Блокада в РФ, відновлення ЛДВ в Україні
РГ БОВУ провела 26 квітня вебінар на тему «Лідерство міжнародних брендів». У звіті в групі АППАУ на Фейсбук ми відмічаємо, що 2-місячне мовчання брендів продовжується. І хоча хороших новин стає більше, публічна позиція міжнародних корпорацій стосовно роботи в РФ і цільової підтримки своїх клієнтів в Україні залишалася незрозумілою. Рідкісні філії в Україн спроможні публічно пояснити свою позицію устами перших керівників. Між тим, на вебінарі були представлені й хороші приклади, лідерство задає «Фанук Україна». АППАУ спільно з ГС «Холодильна асоціація України» й від імені всіх кластерів УКА чергового разу закликали бренди надавати більш повну та масштабну підтримку в Україні. Повний запис вебінару – тут.
Вебінар на тему «Лідерство міжнародних брендів»
Просвітні вебінари УКА
28 та 29 квітня за підтримки Запорізької ТПП відбулися 2 просвітні вебінари на тему стратегії утримання економічного фронту, а також щодо експорту-інтернаціоналізації. Найбільш цікавим і практичним був другий вебінар 29 квітня, де були представлені практичні кейси від низки кластерів УКА: Української асоціації меблевиків, Podillya Fashion Cluster, АППАУ та Українського кластеру автопрому. З методичних рекомендацій тут був представлений новий регламент УКА щодо підготовки до С2С зустрічей. Запис вебінару – за посиланням, головна презентація – тут.
Add Your Heading Text Here
info@hubcommerce.com
Заходи з інтернаціоналізації та міжнародного співробітництва
Квітень був багатий на івенти з інтернаціоналізації та міжнародного співробітництва. Кожного ранку на зустрічах з Європейським кластерним альянсом обговорювалися основні потреби українських підприємств і кластерів. Нашою спільнотою згенеровано 14 конкретних запитів.
За ініціативою Українського кластерного альянсу було запропоновано проводити зустрічі груп кластерів за галузями. У квітні проведено дві зустрічі на європейському рівні між українськими кластерами та європейськими.
Перша така зустріч відбулася 6 квітня між текстильними кластерами України та EuroTEX із боку європейських кластерів. Досягнуто першої домовленість щодо вступу та лобіювання інтересів українських текстильних кластерів на рівні Брюсселю.
Друга зустріч, організована Європейским кластерним альянсом, була проведена 20 квітня для 6 кластерів машинобудівною галузі, включаючи автопром та судобудування. З європейської сторони у зустрічі взяли участь ORGALIM та CECIMO, найпотужніші об’єднання в галузі машинобудування та виготовлення інструменту.
27 квітня УКА (лідерка напрямку інтернаціоналізації – Ольга Трофимова) ініціював зустріч між двома металообробувальними кластерами Польщі та шістьма машинобудівними кластерами України. На зустрічі було презентовано кластери, а також – пітчі окремих зацікавлених українських компаній-членів кластерів. Після пітчив кожної з компаній було проведено 18 В2В зустрічей в окремих віртуальних кімнатах для компаній Польщі та України. Всі учасники не тільки отримали корисну інформацію, але також мали можливість провести перемовини з потенційними партнерами та замовниками.
27–28 квітня Ольга Трофимова в рамках Speed-Match 2022 провела 21 В2В зустріч із менеджерами кластерів і потенційними партнерами для подальшої організації С2С та В2В івентів.
Після проведених вебінарів і зустрічей по підготовці кластерів для участі в С2С та В2В зустрічах одним із результатів є зростання кількості учасників з України (до 81-го) на платформі The Supply Chain Resilience (SCR) platform – це найбільша кількість з усіх країн, представлених на цій платформі. Близько 50% учасників – представники УКА або долучені завдяки активності УКА.
Один із найбільш значущих результатів квітня – надання безкоштовного 2-річного членства системним інтеграторам АППАУ в американській CSIA. Це результат кількох обмінів березня-квітня, які завершилися вебінаром 13 квітня та зборами правління CSIA. Подібне приєднання до найбільшої світової асоціації провідних інжинірингових компаній у сфері промислової автоматизації та ІТ відкриває численні переваги для українських інженерних компаній. Керівництво CSIA також просуває базу аутсорсингу, створену АППАУ й ініціювало збір фінансової допомоги. Стаття директора АППАУ, координатора УКА Олександра Юрчака на цю тему – за посиланням.
Приклад АППАУ разом із попередніми успіхами Podillia Fashion Cluster (Дайджест № 4) доводять, що інтернаціоналізація – це не тільки про «довгі історії» міжнародної інтеграції, які тривають роками. При належній організації мова може йти про лічені місяці.
Add Your Heading Text Here
info@hubcommerce.com
Точки координації на наступний період
У травні УКА продовжить розвиток напрямів інтернаціоналізації, фандрейзингу та покращення міжкластерної взаємодії. Велика увага буде приділена запуску чотирьох центрів швидкого реагування.
Add Your Heading Text Here
4 травня
9:30
Наступна зустріч Cluster-2-Clusters: Українська асоціація меблевиків та Львівський кластер будіндустрії зустрічаються з кластерами ЄС
11 травня
Зустріч Cluster-2-Clusters із турецькими кластерами
18 травня
Зустріч Cluster-2-Clusters по харчовій промисловості з кластерами ЄС
19 травня
16:00
Вебінар «Сталість під час війни – переосмислення та нові грані» спільно з Асоціацією сталого розвитку
20 травня
15:00
Метчмейкинг-івент для кластерів харчової промисловості інших учасників УКА
26 травня
16:00
Вебінар «Секторальні політики: пропозиції від АППАУ в сфері промислової автоматизації та ІТ»
Дайджести Аналітичного центру Українського кластерного альянсу мають на меті інформування та координацію серед керівників бізнес-об’єднань та кластерів спільноти промислових і хайтек-секторів. Представлена інформація відображає точку зору керівництва та учасників платформи.
Інформація призначена для поширення в колах учасників кластерів та бізнес-об'єднань платформи Industry 4 Ukraine і наших ключових партнерів: державних установ, міжнародних організації, НГО, експертного середовища. Щодо попередні випусків, коментарі в і пропозицій звертайтеся за адресою: info@industry4ukraine.net.
Над випуском працювали: Володимир Панченко,Федір Дзень, Наталія Резнікова, Ольга Трофимова, Денис Жмурик.
Головний редактор:Олександр Юрчак