Skip links

Переможець конкурсу BOWI: «Про проект говорять у всій Європі, кращий піар складно знайти»

BOWI (Boosting Widening Digital Innovation Hubs) – європейський проєкт із розвитку міжнародної взаємодії в середовищі Digital Innovation Hubs (DIH), новітніх центрів компетенцій і платформ взаємодії бізнесу, науки, інноваторів та влади. Європа через подібні конкурси серйозно стимулює, фінансує інноваційні компанії та особливо їх об’єднання – консорціуми. Особливість BOWI в тому, що він направлений і на підвищення інноваційності, технологічності, конкурентоспроможності, в т. ч. українських підприємств, і одночасно – на побудову стійких міжнародних коридорів взаємодії з європейськими партнерами. МСП у рамках конкурсу BOWI могли отримати по 60 000 євро на розвиток своїх ідей у галузях кіберфізичних систем, штучного інтелекту, автономних й адитивних виробництв, інтернету речей, моделювання та симуляції. Тобто, на технології, які сприяють цифровій трансформації і на підтримку підприємств та й цілих галузей.

Координатор проєкту – Centre 4.0 KPI DIH, розташований у КПІ ім. Ігоря Сікорського. DIH – це об’єднання партнерів за кластерною моделлю, в якій ключову роль відіграє «Асоціація підприємств промислової автоматизації України». Саме вона була драйвером залучення DIH до цього конкурсу, забезпечила інноваційний брокеридж учасників, залучила МСП, проводила тренінги як самої команди BOWI, так і підприємств. У результаті було підготовано 35 заявок, і це найбільша кількість серед 9-и країн-учасниць ЄС. Далі європейський консорціум організаторів, ретельно проаналізувавши заявки на амбітність, інноваційність, обґрунтованість рішення, ринкові можливості та спроможність МСП виконати поставлені перед собою цілі, відібрало 4 кращі заявки. І тепер 4 українські компанії, разом із DIH KPI та польськими партнерами з DIH PIAP працюють над інноваційними цифровими рішеннями європейського рівня. Вже за півроку, у березні 2023 р., ми побачимо результати. І ми знаємо, що вони будуть дуже доречними для нашої країни та Європи загалом.

Про враження від конкурсу та його перші результати ми поговорили з Сергієм Юзваком, технічним директором СП «Укрінтерм», однієї з компаній-переможців BOWI.

– Чим займається ваша організація? Як давно ви на ринку?

Підприємство вже понад 28 років виробляє теплове обладнання, зокрема, котли різної потужності. Є стандартизоване серійне обладнання, є й унікальні установки, які проектуються під особливі потреби клієнта. Стратегія весь час була стабільною – максимальне наближення високотехнологічного опалювального обладнання та сервісу до споживачів у всіх регіонах України. Всього за час активної діяльності компанії на території України змонтовано і працює більш як 4 650 модульних котельних установок. Узявши курс на енергоефективність ще до того, коли це стало модним, маємо такі наслідки: в масштабі країни зберігається 7,2 млрд. м³ газу щороку. І ми не зупиняємося. Цьому допомагає також розгалужена мережа партнерів і представництв.

Навіть типове обладнання вимагає налаштування, обслуговування, контролю якості роботи. Некоректне обслуговування призводить до поломок, перевитрати палива, негативного впливу на екологію. Багато робочого часу кваліфікованих спеціалістів компанії витрачається на вирішення проблем некомпетентності персоналу клієнта і призводить до фінансових утрат замовника. Клієнти очікують розширений сервіс у плані забезпечення енергоефективності обладнання, його екологічності, роботи в оптимальних режимах, зручного моніторингу, в тому числі віддаленого, та віддалену підтримку кожної конкретної одиниці. Нові технології, нові рішення й нові підходи – це те, що від нас очікує ринок.

– Як ви дізналися про конкурс BOWI? Чому вирішили брати участь?

Нам підказали. Насправді, у нас дуже тісні контакти і з Академією наук, і з університетами. Ми багато уваги приділяємо майбутньому нашої продукції. Все цифровізується, стає smart, особливо в Європі. Ми маємо бути до цього готовими, тому спілкуємося і з інженерами, і з науковцями. Тому, коли в розмові зі співробітниками кафедри автоматизації теплоенергетичних процесів КПІ імені Ігоря Сікорського (зараз – кафедра Автоматизації енергетичних процесів – ред.) піднялося питання про участь – то стало цікаво. Звичайно, не все відразу пішло гладко. Зрозумійте, у нас багато своєї роботи, люди зайняті своїми обов’язками. Важко виділити спеціаліста, що займався би тільки цим. Тому зацікавленість боролася з прагматизмом: хто це все робитиме, за який кошт? Перемогла зацікавленість разом із бажанням розвиватися. На кафедрі нам обіцяли допомогу з технічною складовою, бо ж конкурс технологічний. Та й отримати зовнішнє фінансування, щоби впровадити бажану технологію в себе – це було дуже доречно.

– За рахунок чого ви виграли конкурс BOWI? У чому була ваша перевага над іншими учасниками?

Чесно кажучи, я не знаю, якою була наша перевага перед іншими учасниками. Ми ж не аналізували інші заявки. Але ми чітко знали, що хочемо досягти, поступово і довго це обговорювали в нашому колективі, спілкувалися зі спеціалістами. Це не було спонтанне рішення «запропоновувати хоча би що-небудь, може й виграє».
Процес заповнення заявки сам по собі був непростим. З однієї сторони, було все зрозуміло. Такі самі питання, які задають нам партнери та клієнти під час переговорів: у чому перевага вашої продукції; чому ми маємо обрати саме вас; а от ваші конкуренти пропонують такі умови, чим будете крити. Ми вміємо на них відповідати, бо впевнені в якості свого обладнання. А з іншої сторони була купа нюансів, які або непевні, або якісь глибоко технологічні. Тим більше, що розказувати потрібно про технологію, яку ми тільки-но хочемо мати, а не вже впровадили і відшліфували. Це новий для нас досвід. Добре, що у нас була підтримка консультантів. Вони дуже допомогли і зрозуміти суть конкурсу, і привернути наш погляд до відповідних заявок.

– Так яку саме технологію ви хочете мати? Чим вона корисна вам і вашим клієнтам?

Ми хочемо зробити цифрового двійника нашої лінійки конденсаційних котлів. Це саме по собі досить інноваційне обладнання. Тут застосована технологія спалювання палива «премікс», що стабілізує процеси горіння. А найголовніше – це конденсаційний режим роботи. У камері згоряння теплоносій, який подається в теплообмінник, спочатку попередньо обмінюється теплотою з вихідними продуктами згоряння, при цьому волога, що міститься в продуктах згоряння, конденсується, виділяючи додаткове, “сховане” тепло. Цей ефект підвищує ККД, або, по-простому, це економічно вигідно для користувача. Крім того, котли модульні, й ви можете підібрати собі таку конфігурацію, яка відповідає вашим потребам. У котлів і зараз є автоматика, і вона прекрасно справляється з поставленими завданнями. Але нові часи диктують нові завдання, маємо відповідати.

Ми розробляємо рішення, яке дозволяє постійно моніторити стан кожного екземпляра обладнання, в автоматизованому режимі виявляти можливі проблеми шляхом моделювання поведінки в реальному часі, оптимізувати роботу установки через симуляцію різних сценаріїв, зменшити вплив людського фактору. У цьому випадку клієнт делегує діагностику та моніторинг кваліфікованим спеціалістам, зменшує навантаження на свій персонал, що підвищує надійність його власного бізнесу. А ми отримуємо більше цінної інформації про роботу наших котлів, швидко реагуємо на різні ситуації. В ідеалі – ще до того, як ситуація розвинеться до чогось небажаного.

Технічно, якщо вдаватися в деталі, то на котел установлюється пристрій зв’язку з об’єктом, який збирає дані з датчиків і локальних систем керування, сам їх обробляє та надсилає у хмару, де реалізовано цифровий двійник. Серцем рішення є набір статичних і динамічних математичних моделей, які відображають конструктивні характеристики екземпляру та його поведінку в часі. Модель донавчається на отриманих від установки даних, щоби максимально їй відповідати, та використовується для онлайн-порівняння розрахунків із динамікою реального обладнання, фіксації невідповідностей, симуляції сценаріїв та оптимізації режимів роботи.

– Що вам дала перемога в BOWI, які можливості відкрилися після перемоги?

Для нас це можливість по-іншому поглянути на інноваційну частину нашої діяльності. Це нас зарядило, зібрана під проєкт команда з ентузіазмом працює. Ми покладаємо великі надії на успіх цього проєкту, він нам потрібен і як спосіб полегшити собі діяльність, і як спосіб виділитися серед конкурентів. Плюс взаємодія з європейськими партнерами – це ж чудова можливість проаналізувати, який стан і очікування технологій в Євросоюзі, знайти однодумців, а, може, навіть і клієнтів. Ну, і впізнаваність, звичайно. Участь у міжнародному конкурсі з учасниками з багатьох країн, причому про проєкт говорять у всій Європі. Кращий піар складно знайти.

Важливо розуміти, що цей проєкт – тільки пілот, який і далі буде розвиватися, а разом з ним розвиватиметься компанія. Ми це розуміємо.

– Які перспективи розвитку вашої організації? Чи є можливості для розвитку під час війни, чи йдеться тільки про виживання?

Плануємо надалі займатися нашою справою – це виготовлення високотехнологічного теплогенеруючого обладнання. На мою думку, конденсаційні модулі нагріву будуть мати найбільший попит на ринку теплогенеруючого обладнання. Наразі в роботі декілька проектів 3-5 мВт на базі конденсаційних модулів типу МН-500 (500 кВт). Будемо розвивати напрям транспортабельних модульних котелень, також не полишаємо тему індивідуальних теплових пунктів (ІТП) для житлових і адмінбудинків. У будь-якому випадку будемо прислухатися до вимог ринку.

Під час військових дій підприємство, на жаль, не завантажене на 100%. Деякий час підприємство не працювало, але ми зберегли наш колектив і зараз працюємо. Наближається опалювальний сезон, і є попит на нашу продукцію. Також ми співпрацюємо з благодійними фондами. Наразі для Благодійного фонду Сергія Притули виготовляємо сталеві печі (буржуйки), які потім потраплять на фронт.

– Яке ваше бачення майбутнього розвитку галузі в Україні? Як ви оцінюєте дії держави по підтримці галузі під час війни?

Розвиток теплогенеруючої галузі почнеться після закінчення війни. Нам потрібно буде відновлювати тепло-, водо-, електропостачання в наших міста. Під час війни держава займається війною. Для підтримки українського виробництва необхідно розміщати замовлення в Україні, а не за кордоном. Як кажуть, «свій до свого по своє».

– Чи можливий перехід України на кластерну модель економічного розвитку? Які переваги кластерної моделі для вашої галузі?

Я думаю, перехід на кластерну модель економічного розвитку реальний. Кластерна модель вимагає організувати бізнес в напрямку застосування інноваційних ресурсозберігаючих та енергоощадних технологій, наразі ми цим і займаємось!

We use cookies to provide the best web experience possible.
Explore
Drag