Нарада 11 листопада по апгрейду програми EIF (звідки EIF NL, як Next Level) була цікавою та важливою не тільки з точки зору анонсування нових правил, але й отримання зворотнього зв’язку від МСП та експертів щодо цих правил.
На поверхні стратегія Next Level зрозуміла та логічна – за півтора року дії програми EIF, проектний офіс АППАУ дещо втомився залучати широкі категорії експертів та МСП, й за низької ефективності цього процесу, зараз звужує коло обох категорій до найбільш ефективних. Дійсно, в чому сенс для виконавчої дирекції АППАУ, яка є головним провайдером послуг з інноваційного брокериджу та метчмейкингу, задіювати десятки чи сотні учасників ринку, якщо реально діюча лійка або цикл фандрейзингу має пропускну спроможність не більше 10? Тобто, реально й наразі ми спроможні обробляти не більше 7-10 грантів на місяць! І це в кращому випадку. Тоді, логічно, що нам цілком достатньо 2-3 десятки МСП на 10 ефективних експертів, які їм допомагають.
Отже, нові правила чітко фокусують на 3-х китах ефективного фандрейзингу
- В нас має бути ясний перелік 10-топ пріоритетних проектів (серед десятків які є на ринку)
- Має бути ясний перелік експертів, які готові обслуговувати ці проекти
- Має бути ясний перелік МСП, які готові брати ці проекти в роботу
Нарада 11 листопада показала достатній рівень по пп 2 та 3, але натомість – бракує ясності по п.1, особливо по грантам, які йдуть в Україні. Наприклад, побіжно був згаданий грант Civitta на 50 тис євро, хоча з точки зору відповідності профілю учасників EIF та своєї привабливості (нескладна заявка, широкий спектр рішень та продуктів, українська мова) – це мав би бути №1 в промоції програми. Й тим більше, що його дедлайн 20 листопада. Відсутність фокусу на цих пріоритетах наразі є критичною проблемою УКА та АППАУ, й тому попадає під контроль керівництва обох структур. Стрічки мереж в телеграмі забиті інформацією про нові та нові гранти, без жодних пріоритетів чи виділення необхідних аспектів, кому це потрібно і як це відповідає профілю вже обраних учасників програми EIF. Очевидно, що їх дописувачі не усвідомлюють, що розмивання фокусу на пріоритетних цілях приносить наразі більше шкоди, ніж користі. Адже замість того, щоб стимулювати керівника МСП сфокусуватись на 1-2 своїх вже вибраних грантах, йому дають нову порцію «типу кращих грантів», й тим самим вводять в жорстке ложе прокрастинації. Й все це роблять учасники УКА, ба навіть експерти програми EIF.
Але повернемось до дискусії 11 листопада. Ось кажуть самі учасники дискусії 11 листопада
- Олександр Пупена, експерт програми, але також МСП (керівник команди стартапу І4U) – «Як експерт, я розумію необхідність програми, але мої спроможності консультування обмежені 1-2 грантами, й мені також бракує досвіду. Як керівник стартапу, в нас є проблема щодо віри та довіри учасників моєї команди займатись цими речами. На фоні зрозумілих нам процесів розробок для системної інтеграції, нові гранти потребують інших навичок та процесі, й очевидно, вся команда ще дозріває для цього».
- Андрій Гнап, експерт програми – «В силу зайнятості та вже виграних проектів, які в реалізації, я не можу обслуговувати нові проекти. На жаль, це факт і усвідомлення того, що нам потрібно розширювати коло експертів в моїй сфері (GreenTech), прийшло не відразу. Ми працюємо над цим, й я готовий персонально організувати серію вокршопів для того, щоб передати досвід написання заявок як для експертів та МСП».
- Юрій Жуков, СЕО AmicoDigital – «Чому ми не подаємось, як МСП? Насправді, наш бізнес та інновації є дуже нішевими. Багато колів, мабуть більшість, розраховані на задіяння міжнародних партнерів. Й на жаль, ми їх не знаходимо – або не відповідає профіль, або є невідповідність умова колу. Ну і крім того, в нас мало ресурсу що займатись такою кількістю грантів».
Насправді, всі ці свідчення про те саме – як тримати фокус на обмеженій кількості пріоритетів й віднайти для цього достатній ресурс.
Щодо низького залучення МСП, автор цих рядків зробив припущення, що більшості МСП бракує елементарного управлінського фокусу на грантах програми EIF. Тобто, учасники програми – навіть ті, які демонструють високу лояльність та бажання приймати в ній участь, гублять фокус на завданнях підготовки проектних заявок, як тільки завершується чергова нарада. Причин цього стану багато – але, в першу чергу, заважає операційна рутина. Й також інфо-шум, про який було вище. Коли вас засипають новими і новими грантами, сам вибір стає важким. В результаті ви не вибираєте нічого.
Власне, ці 2 причини разом і пояснюють, чому з 18 МСП програми EIF NL активно пишуть заявки зараз тільки половина (9). Й хоча, це хороший результат по відношенню до періоду 6-місячної давності чи року, для гарантованого досягнення поставлених цілей (до 5 виданих заявок на місяць) й до завантаження всіх доступних експертів (12), цього замало.
Отже, що варто змінювати учасникам процесу в своїх діях та поведінці в наступний період
- Тримайте чіткий фокус на пріоритетах фандрейзингу та беріть зобов’язання. Якщо ми кажемо, що рахунок грантовим програмам в Україні йде на десятки, то очевидно, що щомісяця є щось для кожного МСП. Питання в тому, щоб зробити правильний вибір й почати працювати над 1-2 колами.
- Будьте проактивними. Багато експертів та МСП все ще не перейшли в режим проактивної поведінки й залишаються в режимі очікування. Тобто, вони не питають керівників проектного офісу EIF «де мій грант» або «як мені знайти свою половинку» (МСП для експерта чи навпаки), не виходять на прямий контакт з цією половинкою (хоча більшість вже добре знає один одного), а просто вичікують якої «ідеальної ситуації». Насправді, такий режим не працює! Наш досвід чітко та ясно показує, що справа рухається тільки коли знаходиться ініціатор, який активує весь процес співпраці.
- Довіряйте цифрам та фактам (а не власним сумнівам). Не дивлячись на яскраві докази ефективності нашої лійки фандрейзингу, багато учасників програми все ще сумніваються. Але як можна сумніватись в очевидному? Якщо SmartZavod, молодий стратап з командою в 5 чол за 8 місяців виграє 4 гранти (2 з них за підтримки програми EIF) на загальну суму в 200+ тис євро, то які ще потрібні докази того, що фандрейзинг – це вигідно й наша програма працює? Якщо досвідчений експерт береться за заявку на 10 тис євро, й трудоємність заповнення якої складає 2-3 години часу, й виграє його (грант АППАУ по DIH²) – то хіба це на доказ доступності «легких грантів»?
Отже, фокус на пріоритетах, краща проактивність та довіра один до одного, – це запорука успіху для всіх учасників нашої програми. Ця зміна поведінки необхідна й з огляду на перспективи програми. А вони виглядають реально дуже заманливо
Перше й головне. Кожен учасник програми має розуміти, що для України вже створені спец. умови, коли кількість грантів, а також пріоритет українців в програмах ЄС повсюдно виросли, як ніколи раніше. По-суті, нас вже «завалюють» грантами й чимало з яких вигравати досить легко. Особливо, коли у вас є хороші інноваційні рішення та продукти, або (для замовників та інтеграторів) – ви просто прагнете їх впроваджувати. Каскадні, інноваційні гранти програми I4MS будуть ще йти 2 роки. Але з листопада вже запускаються гранти програм Horizon Europe та Digital Europe, де обсяги фінансування є значно більшими. Також в 2023 ми очікуємо 12 млн євро для 200 українських стартапів. І як спільнота Індустрії 4.0 ми маємо ясно усвідомлювати, що фокус цієї програми буде достатнім на industrial & deeptech. Отже, як мінімум 20-30 команд з нашого середовища зможуть отримати ці гранти. І ми ще нічого не сказали про спеціальні фонди та програми як EIT Manufacturing або кількох зелених фондів.
Отже, якщо нас завалюють грантами, то все питання в тому, як їх брати? Й в цьому контексті наша програма EIF NL і все що ми в ній робимо зараз не що інше, як підготовка кожного МСП, кожного експерта програми до викликів управління системним фандрейзингом й на значно більш високому рівні.
Друге й не менше важливе – це розуміння фандрейзингу, як системної функції в розвитку вашого бізнесу. Теоретично, мабуть всі розуміють, що кошти на інноваційний розвиток потрібні й це корисно. Але мало з новачків програми усвідомлює користь самого процесу написання та виконання проектів, як швидкої інтернаціоналізації. Й тут мова не про 50 чи 100, чи більше тис євро. А про те, що за якихось 6-12 місяців ваш бізнес, ваші підходи до інновацій, ваші процеси всередині компанії, ваша мережа міжнародних партнерів, ваше бачення напрямів розвитку – зазнають радикальних змін. Про це на вебінарі 11.11 також говорив Олександр Степанець, керівник проекту BOWI.
Третя річ, яка має нас надихати та орієнтувати –це післявоєнне Відновлення. Вже зрозуміло, що це будуть проекти та інвестиції, яких Україна ніколи не знала раніше. Зрозуміло також, що мова йде про міжнародне фінансування та міжнародних партнерів. Отже, висновок досить простий – якщо ви хочете там бути, з власними ідеями та проектами, то очевидно, що до цього потрібно готуватись вже зараз. В цьому контексті, програма EIF також ідеальний інструмент входження та підготовки до цих проектів. Адже складова інновацій та вміння працювати в міжнародних консорціумах буде там домінуючою.
Підсумовуючи. В нас є чудові перспективи, й ті 8 учасників нашої програми, які продемонстрували достатню проактивність, мають вже своє фінансування. Для багатьох – це є подушкою фінансової безпеки в наші, дуже непрості часи. Програма EIF дає можливість повторити та масштабувати цей успіх для кожного учасника. Але тільки в тих випадках, коли ви тримаєте фокус, берете зобов’язання, стаєте проактивними та довіряєте вже встановленим кращим практикам.
Юрчак Олександр.