1-2 березня Український кластерний альянс (УКА) провів вже традиційну, щорічну конференцію з представниками науки та освіти. Цього року вона відбулась в режимі онлайн й зібрала понад 200 представників науки, бізнесу, уряду, ЗСУ, міжнародних організацій та експертного середовища. Головна тема конференції стосувалась фіксації та розкриття кращих практик у співпраці.

Ключові питання конференції

УКА традиційно фокусується на обліку та фіксації кращих практик як найбільш популярній темі серед кластерних спільнот й інструменту №1 для вдосконалення. Після конференції 7 лютого, де кластери УКА зафіксували свої практики у сферах кластерного менеджменту, інтернаціоналізації та проєктного менеджменту, Комітет інновацій УКА буквально за 1 тиждень провів облік кращих практик у сфері інноваційного розвитку через опитування кластерів та партнерів УКА. Напередодні конференції вийшов огляд «25 кращих практик» й де були озвучені низка головних питань для розгляду на конференції. Зокрема, – 

• Йшлося не стільки про фіксацію чи облік практик (їх справді багато) – як про лідерство у формування стратегічних адженд за напрямками діяльності, і якого сьогодні критично не вистачає. Вищенаведений огляд особливо акцентував на цьому питанні, як головному в нашій спільній реакції на ключові виклики інноваційного розвитку, серед яких топовими є підвищення обороноздатності країни та життєстійкість всіх критичних індустрій.
• Предметом розгляду були не стільки самі приклади співпраці, як розкриття чинників успіху в цих кейсах з оцінкою, чи ведуть вони до швидкого масштабування по регіонах та індустріях. 
• Зрештою, йшлося про розуміння кроків, які ведуть до необхідної інтеграції та консолідації – замість переважної фрагментації (процесів, ресурсів та напрямків дій..), яка домінує сьогодні повсюдно.

З огляду на тезу УКА, що саме передові, інноваційні кластери можуть бути потенційними кандидатами на роль оркестрантів інноваційних екосистем у своїх регіонах та галузях, також цікаво було поглянути на самі кластери – наскільки вони готові підтримати цю ініціативу.

Представлення практик

З 2 дні конференції виступили близько 30 спікерів й представлено 24 кращі практики УКА в сферах створення Центрів підтримки МСП в їх діджиталізації (київські DIHs КПІ та КАУ), розробки політик державного рівня, смартспеціалізації та дорожніх карт цифрової трансформації; популяризації технологій та стандартів, просвіти ринку; створення інноваційних продуктів та рішень (в тому числі в секторах Dual-Use MilTech); освітніх програм та дуальної освіти тощо. Серед  доповідачів

• Представники кластерів УКА – Ресурсний центр «Технології подвійного призначення» УКА, АППАУ, Харківський ІТ-кластер, Подільський кластер моди, Кластер виробників медичного обладнання, Кластер Фотоніки та кластер «Наукові парки України»
• Представники науки та освіти – Інститут економіки та прогнозування НАН України, КПІ, ХАІ, ХПІ, КАУ, КНУБА, ДУІТ, Львівська політехніка та Хмельницький національний університет.
• Представники експертного середовища – Digital Transformation Institute, Львівська стартап школа

Окремо, зі своїм баченням та пропозиціями виступили керівники та менеджери від Європейського кластерного альянсу, Міністерства Освіти та Науки України, Львівської мерії, Українського фонду стартапів та UNIDO.

Хороших презентацій було дійсно багато, тому конкретно щось виділяти важко. Огляд всіх презентації – за посиланням, доступне також відео заходу в 4х частинах.

Головні висновки та інсайти

Загалом, конференція пройшла дуже добре й про це свідчать численні відгуки учасників. Високий рівень спікерів та організації заходу, дійсно класні кейси та практики, участь всіх ключових стейкхолдерів спільно з МОН, конструктивна розмова «що ж далі»  – все це складові успіху. 

Головними висновками та інсайтами є наступні

1. Враховуючи малий час на підготовку, першим важливим інсайтом є усвідомлення потужної інноваційної екосистеми, яка все більше вимальовується навколо передових кластерів УКА. Якщо ми змогли зібрати 30 кращих практик буквально за тиждень з 6 кластерів, то можна уявити яким є потенціал всього УКА, який сьогодні об’єднує майже 30 кластерів країни. З певних причин, поза увагою залишились практики, що існують в кластерах Дніпра, Вінниці, Запоріжжя, Івано-Франківська, Луцька та інших міст – організатори запрошують представників цих кластерів додавати свої практики в файл обліку, цей збір ще триває й квітні буде вихід окремого аналітичного звіту.
2. Цікавим в цьому аспекті виглядає поєднання кращих кейсів та практик передових кластерів з молодими кластерами. Організації як АППАУ, що культивує роками співпрацю в Індустрії 4.0  та лідер ІТ-галузі, Харківський ІТ-кластер, який вміє співпрацювати з 100+ університетами країни, мають в своєму багажі десятки практик співпраці. Й дуже добре вписуються в цю когорту зовсім молоді кластери, як Подільський кластер моди. Останній показує несподівано високий рівень передових практик в зовсім невеличкій спільноті легкої промисловості, але які гідні національного рівня – мова про Тренінговий центр підготовки кадрів в Хмельницькому та створення дорожньої карти переробки відходів підприємств легкої промисловості регіону. Й це добрий знак для молодих кластерів, що показує потенціал співпраці для кластерних об’єднань будь-якого рівня – варто тільки вміти та хотіти об’єднуватись.
3. Лідером в динаміці розвитку регіональних інноваційних екосистем знову (як і рік тому) виглядає Львів. Але вже традиційний (для УКА) високий темп розвитку цього разу демонструвала не тільки Львівська стартап школа (на базі Львівської політехніки), але й Львівська мерія. Олекса Возняк показав чудові приклади, як місцева влада може підтримувати інноваційний розвиток міста через власні механізми впливу – як ваучери, підтримка кластерів та допомога МСП ОПК. 
4. Великим здобутком УКА у 2023 є також єднання Львівської та Київської інноваційних екосистем фотоніки в єдиному кластері «Фотоніка України». Ключова роль в цьому належить представникам КПІ (Олександр Бондаренко – координатору кластерної ініціативи), КАУ (Кирило Гороховський, керівнику кластера), Олексі Возняку (депутату Львівської міської ради), а також нашому зарубіжному амбасадорові програми Professionals4Ukraine Майку Річардсонові з німецького кластера OptecBB. Перше подібне єднання відбулось в червні 2023 на конференції у Львові яка пройшла у Львівській політехніці й це також приклад співпраці національного рівня. Спільна делегація Львова та Києва сьогодні планується на конференцію «Квантові технології та оборона», де Україна в обличчі УКА є одним зі співорганізаторів конференції.
5. Натомість, правильний формат організації DIHs демонстрували 2 київські науково-дослідчі установи – з КПІ та КАУ. До певної міри, інсайтом є констатація того факту (Володимиром Ночвой з КАУ), що обидві структури, хоча й представляють один регіон та місто, радше співпрацюють, ніж конкурують. Загалом, про культуру співпраці та інноваційність кластерів УКА свідчить той факт, що серед 16 представників переможців 1-го етапу конкурсу на e-DIHs, що пройшов в лютому, 7 представляють кластери УКА. Й це означає для регіональних університетів та НДІ, що варто активніше приєднуватись до кластерів УКА – це запорука вашої динаміки в своєму розвитку й реагування на зовнішні виклики.
6. На думку організаторів, найяскравішим блоком виступів була секція, присвячена оборонним технологіям. Дякуємо Надії Васильєвій, Юрію Батющенко, Олексі Возняку, Кирилу Гороховському та іншим спікерам що розкривали деталі співпраці в цьому секторі. Назагал, чудово, що кластерні спільноти отримали як приклад Brave1 – й на конференції ми чітко позиціювали цей акселератор, він же кластер MilTech, як приклад єднання держави, науки та бізнесу й звідки очевидний наш заклик – давайте подібні речі масштабувати по всім критичним індустріям. 
7. Як і минулого року, УКА підходить до організації подібних заходів проактивно – ми відразу плануємо рішення та follow-up. В такому випадку, вже виконаний попередній аналіз відповідності кращих практик – інструментам чи механізмам, в які вони конвертуються. Іншими словами, ми намагались подивитись на практики з погляду їх перетворення в інструменти впливу національного, регіонального та-чи галузевого рівнів. Таким чином, на цей час зафіксовано 18 інструментів, які потребують масштабування (див закладку «Ініціативи 2024» в цьому файлі). Серед них є очевидні, які АППАУ просуває з 2016 року – як DIHs, галузеві акселаратори, інно-кластери та галузеві дорожні карти, й ключова роль в запуску яких належить державі. Й менш очевидні, які вже працюють, але чомусь не масштабуються – як якісні брокеридж івенти регіональних та-чи галузевих рівнів, масштабні програми просвіти та освіти МСП в нових технологіях чи стажування студентів на виробничих підприємствах. Тут ключова роль належить самим бізнес-об’єднанням.

Виконавча дирекція УКА спланувала 3 наступні кроки в поширення кращих практик та реалізації окремих вищевказаних ініціатив

• Проведення міжнародної конференції (онлайн) по обміну досвідом з Польщею, Чехією та Румунією – планується на квітень
• Випуск аналітичного звіту по кращих практиках
• Цільові комунікації до урядових та донорських структур в пошуку підтримки вищевказаних ініціатив.

З приводу останнього зазначимо, що серед зафіксованих 18 ініціатив, тільки 2 підтримуються грантовими програми. Дана конференція також проводилась без будь-якої грантової підтримки, й за ініціативи УКА. Отже, нам є про що говорити з донорами й УКА, спільно з нашими кластерами та університетами – НДІ запрошують міжнародні організації до співпраці.

Правління, виконавча дирекція та Комітет інновацій УКА від імені всіх кластерів Українського кластерного альянсу щиро дякують за підтримку та участь всім співорганізаторам конференції –  Міністерству освіти та науки України, Національному технічному університету «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», Київському академічному університету, кластеру «Наукові парки України» та проєкту 4InnoPipe, що ведеться  DIH NOSC-UA, всім нашим шановним спікерам та уважній аудиторії. 

Виконавча дирекція УКА.