Skip links

Інструменти підтримки кластерів – топ-10 для регіональних програм

В рамках проєкту Clusters4Regions Український кластерний альянс виробив свої рекомендації щодо інструментів національного та регіонального рівнів для підтримки кластерів. Під “інструментом підтримки” УКА розуміє “механізм (засіб), що використовується державними чи регіональними органами влади для підтримки розвитку кластерів”. Він може включати фінансові стимули (гранти, податкові пільги), нормативно-правові акти (регуляторні зміни), організаційні механізми (створення кластерних ініціатив) та інші заходи, спрямовані на зміцнення співпраці між підприємствами, науковими установами та органами влади. Дана публікація є частиною комплексної Методології з розробки регіональних програм кластерного розвитку

Загальний фреймворк інструментів підтримки 

Кількість інструментів, що використовують розвинені країни для розвитку кластерів перевищує кілька десятків. Вони відрізняються за цілями призначення (наприклад, для яких цілей ми хочемо стимулювати ріст кластерів), рівнем розвитку кластерної екосистеми (чи готові самі кластери для використання цього інструменту) тощо.

Експерти УКА проаналізували найбільш популярні інструменти, що використовуються в ЄС, а також в Україні й відібрали 10 інструментів, найбільш релевантних так званим “критичним місіям” – стратегіям, необхідними для реалізації загальної місії кластерів, – а саме розвитку інноваційних, стійких, цифрових та зелених індустріальних екосистем, рис. 1.

Фреймворк представляє логічну декомпозицію від стратегічних цілей та напрямків дій – до конкретних механізмів та інструментів політик, включно: 

 

    • 6 критичних місій кластерної екосистеми країни – головних стратегічних напрямків
    • 15 механізмів – зон втручання держави
    • 14 відібраних інструментів, найбільш релевантних для обох рівнів політик – національного та регіонального.

Впровадження даних інструментів в регіональні програми кластерного розвитку дозволить максимально ефективно інтегрувати кластерний компонент у вже наявні інструменти та прискорити їхню імплементацію

 

 

Рис. 1 Адаптований до кластерних політик фреймворк “Цілі – Механізми – Інструменти” 

Використання даного фреймворку при розробці регіональних програм зводиться до наступних завдань

    1. Вивчення та аналіз інструментів, чи можна та яким чином їх застосовувати на рівні свого регіону для стимулювання кластерного розвитку.
    2. Обговорення та прийняття рішення щодо включення в програму кластерного розвитку.
    3. Затвердження в фінальних документах.

Особливістю п.1 є те, що чимало інструментів (наприклад, від донорських програм) вже існують та застосовуються на національному та регіональному рівнях. Водночас вони не специфіковані під завдання зростання, чи хоча б, долучення кластерів й таким чином, практично ніяк не впливають на їх розвиток. Відповідно, завдання “включення інструменту” для регіональних стейкхолдерів від влади (АРР та ОВА) в ряді випадків означатиме не стільки виділення власних ресурсів, як проведення певних заходів з адвокації та лобіювання на рівні міжнародної технічної допомоги.

Топ-10 інструментів для підтримки кластерів

Діюче кластерне середовище в Україні слабко структуроване, менеджменту діючих кластерних організацій бракує ресурсів та навичок для ефективного управління - про це свідчить низка опитувань 2022-24 рр, як УКА, так і міжнародних програм як EU4Digital.

В ЄС подібні програми є головним інструментом для структуризації та зростання сильних кластерів. Вони діють в Польщі, Чехії, Угорщині, Німеччині, Франції, Данії, Іспанії, та інших країнах,  як на національному, так і регіональному рівнях. 

Серед них, УКА пропонує як бенчмарк №1 для України - це національна програма підтримки акредитованих кластерів в Угорщині.

Окремі опції щодо адаптації до регіональних умов та контексту:

    • Фінансування адміністративних витрат кластерів, якщо вони відповідають певним KPI (участь в інноваційних проєктах, залучення МСП, експорт) регіонального розвитку. Згідно з положеннями ОВА, обласних та міських рад вони мають право закладати в бюджет на річний період певну підтримку кластерів. Це можуть бути різні статті й подібні практики вже існують в різних регіонах країни.

    • Проходження базового порогу - входження в національний реєстр кластерів. Для отримання будь-яких видів підтримки, всі кластери мають входити в національний реєстр кластерів, який передбачає оцінку кластерів на мінімальні вимоги. Це рішення планується для впровадження за підтримки та участю Мінекономіки в другій половині 2025.

    • Навчання кластерних менеджерів за моделлю ESCA (Європейська система сертифікації кластерів) може бути включеним в інші донорські програми, що підтримують проєкт УКА “Школа кластерного менеджменту”. 

В Україні станом на 10 січня 2025 року  зареєстровано 100 індустріальних парків, близько 15 працюють, й у 2025 році  розпочинається їх державне фінансування. Також в Україні вже створена мережа 12 EDIHs, 6 з яких вже мають фінансування (орієнтовно до 500 тис. євро на 3 роки), й ще 4 зможуть його отримати впродовж 2026. Таким чином, мова йде про вже готові діючі інструменти розвитку виробничої кооперації (ІП) та інновацій - диджиталізації МСП, але які функціонують без чіткої прив’язки до кластерної політики.

Окремі опції щодо адаптації до регіональних умов та контексту:

    • Розглянути можливості інтеграції кластерів в діючі ІП на території регіонів. Зокрема, умовами додаткових стимулів можуть бути запуск спільних R&D-програм на базі кластерів в ІП, виробництво спільних продуктів, чи проєкти залучення інвестицій.

    • Розглянути інші, альтернативні (до DIHs) опції можливості співпраці, зокрема, по розвитку спільних проєктів кластерів з місцевими університетами, а також іншими Центрами підтримки бізнесу. Аналогічно, максимально використовувати Центри прототипування для завдань підтримки рішень для МСП - такі центри вже існують в 10+ регіонах країни на базі місцевих університетів. 

    • Розглянути можливості стимулювання співпраці з Науковими парками (НП), які здобули новий статус та можливості зростання, завдяки змінам в законодавстві. Зокрема, кластери можуть бути дієвими партнерами НП в тих же ролях, що й з EDIH, а саме - кластери можуть брати на себе роль головних акторів в консолідації місцевих інноваційних екосистем.

Європейська практика показує ефективність ваучерів для підтримки інновацій та цифровізації МСП. В Україні подібні програми мають вже широке розповсюдження серед донорів (наприклад, ваучери EU4Business, Українського фонду стартапів чи Greencubator), але без кластерного фокуса. Єдина структура яка адаптувала ваучерну схему для вирощування кластерів - це Львівська міська рада. Завдяки цій схемі, у Львові відбувається швидкий ріст кластерів й відповідно до пріоритетів розвитку економіки міста.

Можливі опції щодо адаптації до регіональних умов та контексту:

    • Розглянути можливості впливу Мінекономіки та інших міністерств на опції розширення ваучерних програм на учасників кластерів з фокусом на пріоритетних зонах традиційного відставання наших МСП  як
        • фінансова підтримка для R&D та розвитку інновацій, 

        • подвійний перехід МСП

        • Інтернаціоналізація та  експорт.

    • Вивчати та використовувати кращий регіональний досвід, що вже є в Україні - зокрема, всім регіонам програми Clusters4Regions варто вивчити Львівський досвід й орієнтуватись на нього як  бенчмарк для впровадження у своїх регіонах.

    • У всіх програмах надавати пріоритет для спільних проєктів у межах кластерів, а не лише для окремих компаній

В Україні вже працюють численні акселератори стартапів, але в більшості випадків вони а) рідко мають фокус на промислових сегментах, б) не сфокусовані на потребах кластерів та їх учасників, МСП.

Окремі опції щодо адаптації до регіональних умов та контексту:

    • Запуск акселераційних програм спільно з кластерними організаціями - це стосується всіх наступних програм, що підтримуються урядом чи європейськими інституціями

    • Фокус на DeepTech-стартапи, цифровізацію промисловості та "зелені" технології - подібні акселераційні програми вже періодично запускаються на рівні окремих регіонів (зокрема, вона пройшла в кінці 2024 в Києві), або на рівні країни (Greencubator). Необхідно максимально залучити відповідні інституції, донорів, регіональні та міські адміністрації для включення місцевих кластерів, як обов’язкову категорію учасників. 

    • Залучення МСП із кластерів у міжнародні акселератори Horizon Europe, EIT та інших програм - необхідне сприяння від регіональних структур для досягнення угод з операторами цих програм щодо обов’язкового долучення кластерів в статусі головних учасників.

В ЄС впроваджується концепція "дорожніх карт" для кластерів у сфері цифрової та зеленої трансформації як на галузевому рівні, так і на рівні окремих груп чи сегментів МСП. В Україні лише окремі галузі (наприклад, текстильна, проєкт GDT Textile) мають такі дорожні карти.

Окремі опції щодо адаптації до регіональних умов та контексту:

    • Розширення дорожніх карт на всі пріоритетні галузі (машинобудування, харчова промисловість, ОПК).

    • Створення дорожньої карти подвійного переходу МСП цільового регіону (з включенням низки кластерів)

    • Більш масштабна інтеграція кластерів у плани модернізації української промисловості - зокрема, роль кластерів має бути більш ясно зазначена в урядових програмах Відновлення та Facility plan.

    • Фінансування реалізації дорожніх карт через національні та міжнародні фонди - аналогічно, від всіх стейкхолдерів кластерного розвитку необхідне сприяння щодо долучення кластерів до подібних проєктів через національні та міжнародні програми розвитку.

В Україні діють програми підтримки експорту (EEN, Export Promotion Office). Водночас, хоча кластери офіційно позиціюватися як один з ключових драйверів експортної стратегії, вони практично не мають окремих програм чи опцій підтримки від цих, чи інших, подібних програм.

Окремі опції щодо адаптації до регіональних умов та контексту:

    • Створення спеціальних експортних програм для кластерів (сертифікація, вихід на нові ринки, торгівельні місії).

    • Більш інтенсивна інтеграція українських кластерів у мережі ECCP, TCI, Enterprise Europe Network (EEN). Хоча чимало українських кластерів вже представлені на даних платформах, їх участь в них є мінімально. Дана роль залучення кластерів вже частково виконується УКА, але вона ніде на закріпленій офіційно й також УКА бракує ресурсів для кращого залучення кластерів. Спільні з регіонами та АРР дії в цій сфері можуть давати синергетичний ефект.

Міжнародні програми як Horizon Europe, а також локальні (GIZ, UNDP, UNIDO) вже мають чимало грантових програм підтримки МСП, але без явного кластерного фокуса. Таким чином, існує значний розрив між деклараціями донорів й теоретичним позиціюванням кластерів як одного з ключових інструментів розвитку МСП в інноваціях, подвійного переходу та інтернаціоналізації МСП, й з іншого - реальними діями та програмами підтримки. Негативна тенденція 2024-25 - обсяг такої підтримки від міжнародних донорів в Україні почав значно скорочуватись.

Окремі опції щодо адаптації до регіональних умов та контексту:

    • Формування окремого "кластерного треку" у міжнародних грантах - уряду необхідно більш активно лобіювати долучення кластерів до різних міжнародних програм, як одного з ключових інструментів промислової, регіональної та інноваційної політик.

    • Підготовка українських кластерів до участі у європейських конкурсах. Аналогічно п.6, частина ресурсів має бути направлена на кращу підготовку кластерів та їх учасників. АРР та іншим стейкхолдерам регіонального розвитку кластерів рекомендується активна промоція кластерів на рівні діючих операторів.

В Україні продовжують свою діяльність кілька великих освітніх ініціатив (Reskilling Ukraine, SME Alliance тощо), але вони не адаптовані для кластерів. Приклади, як запуск шкіл меблевика (асоціація УАМ) або ж швейної школи від Подільського кластеру моди (обидва - члени УКА) - є радше винятками з правил, а не результатом дії системних інструментів щодо залучення кластерів як інструменту політик. Тим часом в ЄС кластери мають широкий набір умов та інструментів для формування власних тренінгових програм та шкіл.

Окремі опції щодо адаптації до регіональних умов та контексту:

    • Створення навчальних програм для учасників кластерів.  Кластери мають великий потенціал створення нових тренінгових та навчальних програм, що вже доказано прикладами в Україні. Водночас, потрібна системна та цільова підтримка для створення нових шкіл за всіма ключовими галузями й в більш широкому регіональному контексті.

    • Інтеграція кластерів у національні програми перекваліфікації. УКА готовий виступати від кластерної спільноти як партнер Національної Агенції кваліфікацій, з власними позиціями щодо навчальних програм, а також опрацювання нових кваліфікацій, й особливо це стосуються нових професій, що виникають під впливом нових технологій та подвійного переходу МСП. Подібні проєкти також потребують підтримки.

В Україні не вистачає фахівців із розвитку кластерів, інноваційного менеджменту та подвійного переходу МСП. Тим часом в країнах ЄС діють цілі мережі сертифікованих експертів за галузевою чи секторальною ознакою (наприклад, мережа експертів SIRI що проводять аудит цифрової зрілості МСП, або ж мережа EBN що надає консультаційні послуги бізнесу).

Окремі опції щодо адаптації до регіональних умов та контексту:

    • Створення мережі експертів  для підтримки кластерів та їх учасників в регіонах, або інтеграція в існуючі. Необхідне більш широке й з фокусом на кластерах розгортання чи інтеграція в існуючі, програм, що створюють мережі сертифікованих по євро-стандартам експертів в напрямках
        • подвійний перехід МСП - диджиталізація та зелений перехід

        • інтернаціоналізація кластерів та МСП

        • енергоефективність

        • виробничий консалтинг

        • сертифікація за міжнародними стандартами

    • Фінансова підтримка експертних консультацій для МСП у кластерах. Послуги експертів в подібних мережах мають частково компенсовуватись зовнішніми фондами. Учасники кластерів, МСП можуть мати кращі умови для подібної компенсації.

У 2024 році USAID першим почав запроваджувати в  Україні є спроби підтримки автоматизації та роботизації виробництв, але без кластерного фокуса. Також популярними є програми ощадливого виробництва (Lean), однак кластери практично не взаємодіють з провайдерами цих програм. Тим часом в ЄС кластери є важливими акторами у впровадженні рішень нових методів виробництв, й Industry 4.0 - 5.0.

Окремі опції щодо адаптації до регіональних умов та контексту:

    • Інтеграція кластерів у існуючі та нові програми цифрової трансформації. Потрібне перегляд та доповнення інноваційної стратегії WINWIN Мінцифри зі значно більшим залученням кластерів в реалізацію за стратегічними  цілями та секторами. Аналогічно, в новій промисловій стратегії та Індустрії 5.0 необхідно краще позиціювати кластери виходячи з їх реального потенціалу та покриття ринків.

    • Державні стимули для МСП, які впроваджують Industry 4.0-5.0 у межах кластерів. Це класичний інструмент, що впроваджений в багатьох країнах світу - промислові підприємства, що впроваджують рішення 4.0 отримують часткову компенсацію своїх витрат.

Підходи до впровадження як на регіональному, так і на галузевому рівнях

УКА продовжує консультації з Мінекономіки щодо запровадження низки інструментів на національному рівні. Паралельно рухається проєкт Clusters4Regions в 6 регіонах країни (Сумська, Вінницька, Одеська, Тернопільська, Хмельницька та Волинська області), де є завдання створення програм підтримки місцевих кластерів. Для інших регіонів УКА пропонує долучення до Clusters4Regions шляхом використання вже існуючої Методології й через залучення інших донорських ресурсів. Можливі також залучення до галузевих програм, зокрема, досвід УКА з Укрлегпром в створенні дорожніх карт подвійного переходу є цілком позитивним. 

Цікава також думка самих кластерів та експертів – партнерів УКА щодо можливих інструментів підтримки та розвитку кластерів і які можливо не ввійшли в десятку, описану в цій публікації. 

Ваші пропозиції надсилайте на info@clusters.org.ua 

 

Explore
Drag