Юрчак Олександр, голова УКА
Global Impact Economic Forum on Ukraine, який пройшов в Стамбулі став першою великою міжнародною подією, де презентувався наш кластерний альянс. Відповідно виступити з правильними меседжами і які вписуються в загальний контекст було важливим завданням наших представників. Підготовка велась напередодні й загальна презентація УКА з пропозиціями для міжнародних партнерів була виставлена на головну сторінку альянсу за кілька днів до початку форуму. Водночас, чи впишуться наші пропозиції в загальний контекст форуму було неясно. Адже одна справа щось припускати на своєму рівні й в вузькому колі однодумців, й зовсім інша окунутись в вир дискусій великої міжнародної спільноти. Отже, давайте поглянемо, як наші пропозиції вписуються в дискурси форуму, й чи вписуються взагалі.
Формулювання контексту – ‘Right now’ vs ‘After the war’
Форум був багатим на обміни, в яких генерувалось чимало думок, інсайтів та пропозицій щодо колективної відповіді об’єднаної міжнародної спільноти на низку викликів в сфері – ланцюгів постачань, харчової, енергетичної, гуманітарної безпеки тощо (прес-реліз ІТС – тут). Й розбирати кожен з цих дискурсів за тією чи іншою темою – окреме завдання для наших аналітиків. Водночас, якщо звести суть всіх дискусій до одного питання, то для мене воно звучало б як «Що вже зараз – а що після війни?». В підзаголовку я використовую ці терміни в протиставленні (Right now vs After the war), оскільки, як мені здалось, чимало спікерів не дуже чітко розрізняли ці часові реакції спільнот та урядів різних країн. Між тим, розрізняти ці періоди часу є надзвичайно важливим, адже багато питань аудиторії озвучені публічно, звучали як «Чим ми можемо допомогти Україні – й вже зараз?». Враховуючи, що кризові явища набирають глобального характеру – це ж питання про right now, адресувалось й до багатьох країн. Тому дуже важливими виглядають чіткі відповіді – окремо на ‘right now’ й, окремо, – на ‘after the war’. Адже якщо ви відповідаєте тільки на другу частину, ви втрачаєте величезну енергію та потенціал спільноти, доступні дійсно «вже зараз». Й розмови про resilience (стійкість) можуть перетворюватись на пустий піар, – про яку стійкість можна говорити, якщо не демонструвати її на економічному фронті саме зараз, коли триває війна?
Генеральний секретар Міжнародної торгівельної палати John W.H. Denton також наголосив на важливості негайної реакції світової спільноти, пропонуючи створення колективного координаційного центру з представників ТПП та інших бізнес-спільнот для розв’язання низки питань, поодинці які ніхто не може вирішити.
3 ключові стратегії інтернаціоналізації УКА
На мою думку, пропозиції УКА звучали абсолютно релевантно, – оскільки вони адресувались до стратегій «саме зараз», і які плавно переходять в «після війни». В умовах короткого, усного спічу на панельній дискусії, моїм завданням було донести ці ключові меседжи до аудиторії за кілька хвилин. В цьому блозі я повторю головні тези свого спічу (з 1:53:15) для нашої аудиторії кластерного альянсу, оскільки подібні вимоги простоти викладу є загальними й багатьох керівників УКА.
На форумі постійно згадувалось про високий рівень української стійкості (resilience) й, водночас, чимало спікерів задавались питанням як посилювати цю стійкість. В економічному сенсі, зараз це питання стосується не тільки України, але більшості країн світу.
Відповідь УКА є простою – «Ми маємо краще співпрацювати на рівні професійних спільнот». Це означає, що професійні спільноти нашої країни та наших партнерів мають бути краще об’єднаними та мобілізованими навколо спільних цінностей та спільних викликів, які згенерувала ця війна, а також більш солідарними в своїх підходах та стратегіях.
В УКА ми об’єднались з 1-го тижня війни навколо економічних викликів промислових МСП, які є членами наших кластерів. Й серед них – виклик №1, це про замовлення, точніше їх відсутність. За відсутністю замовлень йде скорочення робочих місць, закриття підприємств, безробіття та зростання бідності. Цей виклик очевидний на фоні стрімкого скорочення внутрішнього ринку для всіх економічних секторів, й факт зупинки бізнесів майже 50% промислових МСП є дуже промовистим.
Отже, як реагувати на цей виклик? Серед різних опцій ми сконцентрувались на одній головній – ми маємо швидше інтернаціоналізуватись. Значно краще, потужніше, швидше й у співпраці наших учасників.
Для цього УКА розгортає 3 ключові стратегії:
- Приєднання до міжнародних професійних об’єднань й початок індустріального діалогу. З першого місяця війни ми розпочали контакти з низкою бізнес-об’єднань ЄС та США, й більшість з них відкривають нам двері. Сьогодні УКА приєдналась до Європейського кластерного альянсу та Європейського інституту технологій та інновацій (ЕІТ). Окремі наші члени на своєму галузевому рівні стали членами пан-європейських та американських асоціацій в сферах промислової автоматизації (АППАУ), легкої промисловості (Укрлегпром), автопрому (UAMC), морської галузі (МКУ) тощо. Всі ці євро-атлантичні структури відкривають нам свої ресурси, канали, проекти та можливості безкоштовно, хоча, звісно все це коштує.
- Підтримка міжнародної торгівлі та зростання рівня інтеграції в європейські та світові ланцюги доданої вартості (ЛДВ). Ці стратегії – окремий блок в нашій програмі інтернаціоналізації, направленої до уряду. В діалозі, що розпочався з партнерами вищевказаних бізнес-об’єднань ми шукаємо спільні точки дотику, тобто сфери колаборації. Ми намагаємось їх знайти в більш широкому погляді на виклики та можливості в глобальному контексті, а не просто зводити до вузькогалузевого експорту – імпорту. Наприклад, це можуть бути опції як:
- Співпраця та краща участь українських МСП в пан-європейських програмах інновацій як Horizon Europe чи підтримка між-регіональної співпраці. Прикладом є наша програма EIF, яка передбачає кратне зростання МСП в євро-програмах.
- Або ж, це можуть бути опції по кращій інтеграції в ЛДВ. Наприклад, АППАУ розробила базу даних вільних ресурсів наших системних інтеграторів АСУ – ІТ й запропонувала їх партнерам з ЄС та США. Ми бачили негайну реакцію – «Так, це те що потрібно – ми потребуємо таких сервісів».
Отже, ще раз – тема інтеграції в ЛДВ є більш широкою, ніж просто імпорт-експорт. Кожен кластер може знайти різні опції співпраці з зарубіжними партнерами, в ініціативах покращення ланцюгів постачань, між-регіональної співпраці, інноваційного та цифрового розвитку, енергоефективності та зеленого переходу, підготовки кадрів, тощо. Звісно, для цього кожен кластер має мати підготовлені пропозиції та проекти розвитку.
- Третя стратегія – це про розбудову бі-латеральних аженд в Промисловості та Просунутій промисловості (Advanced manufacturing, або ж Індустрії 4.0). Наприклад, такий план вже реалізується з колегами з Чеської республіки. В червні ми (АППАУ, спільно з кластерами ІАМ) розпочали обміни з простої ідеї участі українських учасників на виставці машинобудування – інжинірингу в Брно, в жовтні. Але потім ми почали думати про розширення цієї програми – адже ми побачили інші точки дотику в сферах кібер-безпеки, розвитку DIH, обмінів щодо policy-making в Індустрії 4.0, тощо. Де-факто, ми розпочали планування на 6+ місяців й цей графік вже включає низку заходів. Це – досить практичний підхід, який ми пропонуємо для різних країн. Наприклад, аналогічним шляхом ми йдемо з Францією з партнерами з кластеру CIMES..
Подібні опції є і для турецької сторони й вони відображені в нашій презентації (слайд 19). Це може бути, наприклад, обміни з турецькими policy-makers щодо передачі кращого досвіду з програми TUBITAC в Україну – адже жодної подібної програми промислового розвитку в нас немає. Або ж – ми можемо інтенсифікувати програми співпраці по Чорноморському басейну за підтримки Європейської комісії. Або ж, почати обговорення співпраці на секторальному рівні – в будівництві, агро-харчовій промисловості та в текстильній, тощо.
Розгортання стратегій по кластерам та напрямам діяльності УКА
На мою думку, ці стратегії дуже добре вписались в контекст форуму в Стамбулі. Вони не тільки спрямовані на очікування «саме зараз» міжнародної спільноти, й показують свою практичність вже набутим досвідом. Й чим самим – добре позиціонують УКА на фоні багатьох пропозицій «після війни». Релевантність наших пропозицій є набагато вищою в контексті дещо розмитих пропозицій української сторони. Відсутність лідерства серед державних структур, як і в цілому в українській делегації є очевидним фактом й, на жаль, обговорювалось в кулуарах серед організаторів форуму. Пропозиції а-ля-Лугано направлені більше на «after the war» й, чесно кажучи, я не бачив захоплення ними, як власне і їх потужних комунікацій на цьому форумі. Тому виробляти спільні позиції все-ж потрібно й це спільний наш, український виклик.
Між тим, кластери УКА мають підвищити свою загальну готовність до реалізації цих стратегій. При цьому варто врахувати наступне.
- Молоді кластери мають значно наростити свою консолідацію ЦШР (Центрах швидкого реагування), які власне, агрегують кластерні можливості. Й, одне з перших завдань, – вироблення пулу проектів які пропонуються для міжнародних спільнот. Сьогодні їх немає й це є завданням проекту UCA Project Promo, який стартував в УКА за підтримки GIZ.
- Ми не маємо щось придумувати «з нуля», фундаментом нашої стратегії Експорту – Інтернаціоаналізації є вже розроблена та формалізована програма УКА. Отже питання в тому, чи бачить в ній себе кожен кластер, кожен ЦШР. Всі мають знайти там свої 3-5 пріоритетних напрямів чи проектів й розпочати інтенсивну роботу по їх впровадженню. Керівництво УКА рекомендує всім кластерам формалізувати та опублікувати свої стратегії реакції на кризові ситації, в тому числі, з опціями експорту – інтернаціоналізації, як це зробила АППАУ ще в березні 2022.
- Ми маємо також прискорити вивід на перші позиції в цих проектах та програма керівників, які добре володіють англійською мовою. Труднощі англійської були очевидними весною під час багатьох С2С – В2В зустрічей. Й хоча, це завдання може здаватись суто технічним – його потрібно вирішити, адже представлятись наші кластери в подіях, що плануються на осінь, мають самостійно.
Повертаючись до форуму в Стамбулі, звісно, наша фізична присутність та участь в подібних заходах – це тільки проба сил. В серпні УКА продовжить широкі онлайн комунікації наших стратегій програми інтернаціоналізації, наших прикладів, пропозицій та історій успіху. Й для цього в нас є ресурсна підтримка проекту EaP Civic Society Facility, мета якого якраз в сприянні широкої інтернаціоналізації кластерів УКА. Отже, гуртуймося й рухаємось спільно вперед по всі ключовим напрямам.
Ця публікація підготовлена за підтримки програми «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», яка спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Мета проєкту – створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств, підтримка інновацій та стимулювання експорту, що є шляхом до сталого й рівномірного економічного зростання. У межах підходу Team Europe проєкт також сприятиме відновленню України від наслідків COVID-19.
EU4Business – ініціатива Європейського Союзу, яка допомагає малим і середнім підприємствам у країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Україні. Детальніше: www.eu4business.org.ua.